про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1724/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (в/ч - польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (в/ч - польова пошта НОМЕР_2 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 28 серпня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 28 серпня 2018 року.
Позивач разом із позовною заявою подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви, та залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.
Юрисдикція даної справи відноситися до спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому за змістом частини другої статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
До структури заробітної плати, визначеної у статті 2 цього Закону, входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України «Про оплату праці»).
Згідно з підпунктом 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми грошових компенсацій у разі невикористаних відпусток є платою за невідпрацьований час і на вказані суми компенсацій, які виплачуються особам, єдиний внесок не нараховуються. Тобто суми грошових компенсацій у разі невикористаних щорічних основних або додаткових відпусток не визначені як заробітна плата.
Отже, частина друга статті 233 КЗпП на вищенаведені позовні вимоги не поширюється.
В даному випадку застосовується місячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обґрунтування пропуску строку позивач зазначає, що відповідь, якою відмовлено проведення виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій, отримав лише 12 липня 2019 року. Також вказує, що в період січня-квітня 2019 року проходив медичне обстеження у зв'язку з призовом на військову службу, а з квітня 2019 року призваний на військову службу і перебуває на навчанні в іншому місті.
Судом встановлено, що 29 листопада 2018 року відкрито провадження по справі 1140/3226/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати дії військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач або в/ч НОМЕР_1 ) щодо невиплати йому грошової компенсації за невидане речове майно та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - протиправними; стягнути з в/частини НОМЕР_1 на його користь 82453,62 грн., з яких: 28507,26 грн. - грошова компенсація за речове майно; 43946,36 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 серпня 2018 року по 30 листопада 2018 року (останній день місяця звернення до суду) включно; 10000,00 грн. - компенсації за завдану моральну шкоду.
Рішенням від 30 січня 2019 року позовні вимоги по вказаній справі задоволено частково.
Суд вважає, що доводи позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду спростовуються наявністю рішення по справі від 30 січня 2019 року 1140/3226/18, оскільки позивач знав або міг знати про порушення свого права при звільненні в запас 28 серпня 2018 року, та вже звертався за захистом свого порушеного права.
Окрім того, строк звернення до адміністративного суду до 29 листопада 2018 року по справі 1140/3226/18 було поновлено.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку, а саме необхідність вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з 29.11.2018 року.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (в/ч - польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула