Ухвала
26 липня 2019 року
м. Київ
справа № 328/1553/18
провадження № 61-13207ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання дій (бездіяльності) суддів протиправними, незаконними та такими, що порушують його право на незалежний, неупереджений, справедливий суд; стягнення моральної шкоди, спричиненої вказаними діями та винесенням неправосудного рішення суду і судовою тяганиною,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2019 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не наведені вказані підстави касаційного оскарження - не зазначено, які норми процесуального права були порушені судом та/або які норми матеріального права застосовано неправильно, в чому полягають ці порушення.
Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтею 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання дій (бездіяльності) суддів протиправними, незаконними та такими, що порушують його право на незалежний, неупереджений, справедливий суд; стягнення моральної шкоди, спричиненої вказаними діями та винесенням неправосудного рішення суду і судовою тяганиною повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков