Ухвала
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 766/4262/17
провадження № 61-13945ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови правління садівничого товариства «Озерне» Буренка Віталія Вікторовича, садівничого товариства «Озерне» про захист прав споживача, усунення перешкод у користуванні електроенергією,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів негайно відновити постачання електроенергії, укласти договір сервітуту на проходження ліній електропередачі через його земельні ділянки, передбачивши у цьому договорі забезпечення позивача електроенергією, або демонтувати стовпи електромережі, стягнути на його користь з відповідачів судові витрати.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
У відповідності до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Предметом позову у даній справі є немайнові вимоги прозобов'язання відповідачів негайно відновити постачання електроенергії, укласти договір сервітуту на проходження ліній електропередачі через його земельні ділянки, передбачивши у цьому договорі забезпечення позивача електроенергією, або демонтувати стовпи електромережі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Суд визнає дану справу малозначною за ознакою незначної складності та невеликого значення для сторін та суспільства, яка не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови правління садівничого товариства «Озерне» Буренка Віталія Вікторовича, садівничого товариства «Озерне» про захист прав споживача, усунення перешкод у користуванні електроенергією.
Додані до скарги матеріали повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук