Справа № 2а-11449/11/2670
23 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Безименної Н.В.,
Літвіної Н.М.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сорочка Є.О., Безименної Н.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Приватне підприємство «Ерідан», Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор» про визнання дій протиправними та зобов'язання надати відповідь на звернення,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними і нечинними та скасування рішення відповідача щодо Приватного підприємства «Ерідан» про: 1.1. видачу дозволу №0234-Шв від 21.04.2008 на виконання будівельних робіт з будівництва офісного центру з пунктом технічного обслуговування автомобілів на вул. Г. Андрющенко , 4-Г у м. Києві з терміном дії дозволу до 18.02.2009; 1.2. прийняття 10.06.2011 в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт «Офісний центр з ПТО автомобілів'на вул. Г . Андрющенко, 4-Г у Шевченківському районі м . Києва та видачу сертифіката відповідності КВ 14311004645;
- зобов'язати відповідача вжити законодавчі заходи для спонукання Приватне підприємство «Ерідан» знести закінчений будівництвом об'єкт «Офісний центр з ПТО автомобілів» на вул. Г. Андрющенко , 4-Г у Шевченківському районі м. Києва, а у випадку відмови - звернутися по цьому питанню з позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним і нечинним та скасування рішення відповідача щодо Приватного підприємства «Ерідан» про видачу дозволу №0234-Шв від 21.04.2008 на виконання будівельних робіт з будівництва офісного центру з пунктом технічного обслуговування автомобілів на вул. Г. Андрющенка, 4-Г у м. Києві з терміном дії дозволу до 18.02.2009 залишено без розгляду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено частково.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1
Позивачем 04 травня 2016 року до Окружного адміністративного суду м. Києва подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року, якою було залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, провадження за якою було відкрито ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року.
Позивачем 20.11.2017 подано заяву про недовіру та відвід суддів Київського апеляційного адміністративного суду Собківа Я.М., Петрика І.Й., Сорочка Є.О. (відвід № 1), у задоволенні якої ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року відмовлено. При цьому, іншою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року задоволено заяву Собківа Я.М. про самовідвід, оскільки він вже приймав участь у вирішенні цієї справи по суті спору.
Позивач 18.12.2017 подав до суду заяву про відвід судді Кучми А.Ю. (відвід № 2), яку ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017, 20.12.2017 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
Також, 22.01.2018 позивач подав до суду заяву про недовіру та відвід суддів Кучми А.Ю., Сорочка Є.О. Безименної Н.В. (відвід № 3), яку ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, 23.01.2018 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
Позивачем 12.04.2018 було подано заяву про відвід суддів Київського апеляційного адміністративного суду Шурка І.О., Федотова І.В., Коротких А.Ю. (відвід № 4), яку ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, 13.04.2018 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
Позивач 10.05.2018 повторно подав заяву про відвід суддів Київського апеляційного адміністративного суду Шурка І.О., Федотова І.В., Коротких А.Ю. (відвід № 5), яку ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018, 11.05.2018 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
Під час судового засідання 31.05.2018 позивачем ще раз заявлено відвід суддям Київського апеляційного адміністративного суду Шурку І.О., Коротких А.Ю. (відвід № 6), а також Степанюку А.Г. , який ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018, 01.06.2018 визнано необґрунтованим та відмовлено у його задоволенні.
В черговий раз позивачем 25.06.2018 по подано заяву про відвід суддів Київського апеляційного адміністративного суду Шурка І.О., Коротких А.Ю, Степанюка А.Г. (відвід № 7).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії позивача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу. У зв'язку із цим, заяву про відвід суддів Київського апеляційного адміністративного суду Шурка І.О., Коротких А.Ю, Степанюка А.Г. залишено без розгляду.
У зв'язку із припиненням здійснення правосуддя Київським апеляційним адміністративним судом, справу передано до Шостого апеляційного адміністративного суду, яким 23.10.2018 справу прийнято до провадження про що постановлено відповідну ухвалу.
Позивач 27.11.2018 подав до суду заяву про недовіру та відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. (відвід № 8), яку ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, 04.12.2018 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
В подальшому, 06.02.2019 позивач повторно подав до суду заяву про недовіру та відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. (відвід № 9), яку ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, 12.02.2019 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.
Враховуючи неодноразові особисті образи, звинувачення у корупції та змові, висловлені позивачем на адресу головуючого судді, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 задоволено заяву судді Кучми А.Ю. про самовідвід.
Позивачем 01.07.2019 вкотре подано заяву про недовіру та відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочка Є.О., Аліменка В.О., Безименної Н.В. (відвід № 10), яку ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019, 04.07.2019 визнано необґрунтованою та залишено без задоволення
Позивач 23.07.2019 ще раз подав заяву про відвід суддів Сорочка Є.О. та Безименної Н.В. (відвід № 11). Обґрунтовуючи недовіру до судів, позивач вказує про свою незгоду із попередніми рішеннями суду, зазначає які рішення судом мали та мають бути прийняті, а також посилається на повторну участь судді Сорочка Є.О. у розгляді справи як підставу для його відводу.
Перевіривши подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно пункту 4 частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас, згідно частини четвертої статті 36 КАС незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, незгода із процесуальним чи іншим рішенням судді не може бути підставою для заявлення такому судді відводу, оскільки це прямо заборонено частиною четвертою статті 36 КАС.
На положеннях статті частини четвертої статті 36 КАС неодноразово наголошувалося позивачу в ухвалах суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами вирішення поданих позивачем заяв про відвід суддів, зокрема і в ухвалі від 02 липня 2019 року, у якій розглядалася попередня, десята заява позивача про відвід суддям суду апеляційної інстанції.
Не зважаючи на викладене, позивач, будучи обізнаним щодо вимог частини четвертої статті 36 КАС, все ж заявив відвід з підстав, за яких цей відвід не може бути задоволений в силу закону - частини четвертої статті 36 КАС.
Заявленим підставам відводу як то повторна участь судді Сорочка Є.О. у розгляді даної справи, вже було надано судом в ухвалах від 02 липня 2019 року та від 04 липня 2019 року. Не зважаючи на це, позивач цими ж підставами все ж повторно обґрунтував свою заяву.
У свою чергу, колегія суддів вважає, що підстави відводу, вказані позивачем у заяві, є виключно його суб'єктивним уявленням про упередженість та необ'єктивність суддів, яке не співвідносяться із існуючими фактами.
З огляду на викладене, вказані позивачем підстави для відводу колегія суддів розцінює як такі, що є очевидно безпідставними.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (стаття 4 КАС).
Більш того, за приписами статті 309 КАС апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З моменту відкриття апеляційного провадження у даній справі (листопад 2017 року) позивачем неодноразово (11 разів) заявлялися відводи суддям, що визначені автоматизованим розподілом для розгляду апеляційної скарги, що мало наслідком неодноразове відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю застосуванням положень статті 40 КАС щодо вирішення питання відводу, визнаного необґрунтованим, іншим суддею.
При цьому, всі заявлені позивачем відводи суддям було визнано необґрунтованими, а подання відводу 25.06.2018 до того ж було визнано зловживанням процесуальними правами, що, однак, в подальшому не вплинуло на процесуальну поведінку позивача.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач шляхом заявлення безпідставних відводів, у тому числі із завідомо необґрунтованих підстав, вчиняв дії, які явно свідчать про затягування та перешкоджання розгляду справи. Наведене також дає підстави для висновку, що позивач з часу відкриття апеляційного провадження не проявляв належної зацікавленості у результаті розгляду його апеляційної скарги, а фактично лише висловлював звинувачення, недовіру, а також виявляв неповагу до суддів (ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019), визначених для розгляду його скарги. Окрім того, аналогічні дії (неодноразове заявлення відводів) вчинялися позивачем також і в судах першої та касаційної інстанцій під час розгляду даної справи.
В ухвалі від 02 липня 2019 року суд апеляційної інстанції вже наголошував на тому, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС).
Згідно пункту 1 частини другої статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Оскільки заявлений позивачем відвід є завідомо безпідставним та таким, що вже неодноразово вирішувався судом (зокрема щодо суддів Сорочка Є.О. та Безименної Н.М.), оскільки своїми безпідставними діями позивач тривалий час перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то чергове подання заяви (одинадцятої) про відвід суддів, суд апеляційної інстанції визнає зловживанням процесуальними правами та таким, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
Аналогічний підхід щодо розуміння зловживання процесуальними правами учасниками справи був висловлений Верховним Судом в ухвалі від 23 травня 2019 року по справі № №9901/668/18.
За змістом частини четвертої статті 45 КАС суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд вправі застосувати до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною третьою статті 45 КАС передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи, що подання заяви про відвід визнано судом зловживанням процесуальними правами, то заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 45 КАС.
Керуючись статтями 34, 36, 45, 248 КАС, суд
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про відвід суддів Сорочка Є.О., Безименної Н.В.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.В. Безименна
Суддя Н.М. Літвіна
Повний текст ухвали складений 26.07.2019.