29 липня 2019 року Справа № 280/2423/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14)
Чорноморського Міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 46)
про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Чорноморського Міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №127023 від 02.05.2019р., якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 1700грн.;
визнати протиправними дії Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів від 05.04.2019 № 231/19, яким ОСОБА_1 нарахована сума до сплати в розмірі 810,30 євро.
28.05.2019 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що транспортний засіб який був зупинений відповідачем був переданий за договором оренди іншій особі, тому вважає що постанова підлягає скасуванню, а дії щодо складання розрахунку є протиправними.
Відповідач 1 та 2 не скористалися своїм правом для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивачу на праві приватної власності належить спеціальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO» FH12 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.06.2009, про що зроблено запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за N 2 103 000 0000 051947.
06.03.2019 між позивачем га ТОВ «ПРАЙД ІМПЕКС» (ЄДРПОУ 42288222) було укладено Договір найму транспортного засобу (далі -Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а третя особа приймає в тимчасове володіння та користування за плату належний позивачу на праві власності транспортний засіб марки «VOLVO» FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 рік випуску.
Згідно з п. 2.1 Договору оренди автомобіль, що орендується, буде використовуватись третьою особою у своїй господарській діяльності. Пунктом 4.1 Договору оренди визначено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє з 01.03.2019 по 01.03.2022 включно.
Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Самчук Т .В.
05.04.2019 уповноваженими особами Чорноморського Міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Державної Служби України з безпеки на транспорті проведено габаритно- ваговий контроль спеціального вантажного сідлового тягача марки «VOLVO» FH12, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 працівник TOB «ПРАЙД ІМПЕКС».
На підтвердження того, що ОСОБА_2 працює з 01.03.2019 водієм автотранспортного засобу у TOB «ПРАЙД ІМПЕКС», позивачем був наданий Наказ (Розпорядження) №ВК-2019/2 від 28.02.2019 про прийняття на роботу.
На підтвердження того, що позивач не здійснював перевезення була надана до суду товарно-транспортна накладна від 05.04.2019 №5/04 відповідно до якої: автомобіль яким здійснювалося перевезення значиться марки «VOLVO» FH12 реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , вантажовідправник TOB «ПРАЙД ІМПЕКС», товар-паливо рідке синтетичне, пункт розвантаження Одеська обл., м Кілія, вул. Куйбишкіна 1м.
Крім того, слід зазначити, що і в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.04.2019 № 037182 і в Розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів від 05.04.2019 № 231/19, зазначений маршрут Запоріжжя-Кілія, що співпадає з маршрутом в суду товарно-транспортній накладній від 05.04.2019 №5/04, яка була надана позивачем.
За результатами контролю уповноваженими особами відповідача 2 було встановлено факт завищення на вказаному автомобілі вагових обмежень на вісь (замість допустимих 11 тон навантаження на одиночну вісь становило 11,8 тон та замість допустимих на подвійну вісь 16 тон 18, 65 тон). З огляду на виявлені порушення було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.04.2019 № 037182.
Відносно позивача відповідачем 2 було складено Розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів від 05.04.2019 № 231/19 та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 05.04.2019 № 031129, якими відповідачу визначено плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 810,30 євро.
Відносно позивача відповідачем 1 було складено постанову про застосування адміністративно -господарського штрафу №127023 від 02.05.2019 у сумі 1700грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем 11.05.2019, про що він не заперечує.
Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок №1007/1207.
Згідно з пунктом 4 даного Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.
Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.
Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Зауважень, щодо наявності, відсутності чи оформлення ТТН відповідачами у вище наведених документах не зазначалося.
Також суд погоджується з доводами позивача, що згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306 фактична маса не повинна бути вище 40 т, згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.04.2019 № 037182 нормативно допустима маса для транспортного засобу позивача складає 40т, а фактична маса склала 37,5 т тобто у межах дозволеного.
При цьому, щодо визначення відповідачем 2 перевищення вагових обмежень, слід зазначиш, що акт перевірки та розрахунок плати за проїзд також не містять будь-яких характеристик зважувального обладнання, зокрема в частині: якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу (тип, модель, заводський номер), чи призначені вони для проведення зважування у русі, який відсоток похибки таких ваг, чи компетентним органом проведено повірку ваг, чи не втратили документи на ваги чинність, тощо.
Як зазначено вище, відповідно до ТТН, перевізник перевозив рідкий вантаж, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, доказів того, що контролюючий орган., проводив зважування у статичному режимі суду надані не були, що унеможливлює встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу. Тому, дії відповідача 2 при здійсненні зважування транспортного засобу з рідким вантажем, не можна вважати правомірними.
З приводу того, що відповідач 1 застосував адміністративно-господарський штраф не до орендаря, а до позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 8 листопада 2006 р. № 1567 процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Відповідно до наведених норм, слід зробити висновок, що позивач не є автомобільним перевізником, так як транспортний засіб позивачем був переданий в оренду ТОВ «ПРАЙД ІМПЕКС», який здійснює господарську діяльність у сфері автомобільного транспорту, що підтверджується матеріалами справи.
Доказів того, що відповідачем 1 або 2 з'ясовувалось питання кому саме належить транспортний засіб суду надано не було, тому суд приймає рішення за наявними у справі документами.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо визнання протиправними дій Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів від 05.04.2019 № 231/19, яким позивачу нарахована сума до сплати в розмірі 810,30 євро. Суд вважає, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду, тому суд у цій частині позовних вимог прийняв ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845), Чорноморського Міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 46, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №127023 від 02.05.2019, якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 грн.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 29.07.2019.
Суддя О.В. Конишева