19 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/128/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача 1 - Василенко І.Ю.,
представника відповідача 2 - Тягур І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгород Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгород Закарпатської області згідно якого просив суд: 1. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС №UA305000/2019/00008; 2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019 року; 3. Зобов'язати Закарпатську митницю ДФС повернути зайво сплачену суму митних платежів в розмірі 69000,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу Volkswagen Sharan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ; 4. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС на його користь моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ним придбано легковий автомобіль марки Volkswagen моделі Sharan, ідентифікаційний № кузова НОМЕР_1 . Вартість купівлі автомобіля становила 6700,00 Євро, розрахунок проведено в повному обсязі, про що наявна відмітка в інвойсі № 1464 від 18.01.2019 року. В подальшому, з метою ввезення та розмитнення автомобіля митним брокером на виконання договору №18/01 від 01.01.2019 року задекларувано митну вартість автомобіля відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Митна вартість транспортного засобу відповідно до митної декларації №UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року становить 6800,00 Євро. Відповідно до митної декларації № UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року розрахована декларантом вартість транспортного засобу складає 6700,00 Євро. На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, декларантом подано відповідачу для митного оформлення пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації №UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року товару, який передбачений ст. 53 МК України: Рахунок-Фактура (Інвойс) №1464 від 18.01.2019 року; Акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (переогляду) № UA305100/2019/600977 від 19.01.2019 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 10.09.2014 року; Калькуляція транспортних витрат від 23.01.2019 року; Договір про надання послуг митного брокера № 18/01 від 18.01.2019 року; Інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 3669563 від 19.01.2019 року; Лист ДФС України №31001799-99 від 20.09.2016 року; Копію митної декларації країни відправлення № MRN19DE460598872307E6 від 18.01.2019 року; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.009.15847-19 від 21.01.2019 року; Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 2019-01-23-01 від 23.01.2019 року.
Не зважаючи на поданий позивачем пакет документів відповідачем по справі прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00008 у зв'язку із тим, що на думку відповідача, заявлена декларантом за основним методом митна вартість ТЗ у розмірі 6700,00 Євро не може бути визнана, у зв'язку з невідповідністю з ціновою інформацією наявною у митного органу, а саме: автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для автомобіля згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 13550,00 Євро. Позивач не погоджується з оскарженими рішеннями, оскільки ним подано всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а митний орган, в свою чергу, не довів наявність обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної декларантом за ціною контракту митної вартості товарів, та необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час прийняття митної декларації № UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано митні формальності ,які вказували на можливе заниження митної вартості товару. З урахуванням поданих документів, за результатами порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у митниці виник сумнів у достовірності заявленої митної вартості, у зв'язку з чим здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості. Підставами для направлення вказаного запиту було те, що під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО - «Інспектор» для транспортного засобу з VІN-кодом НОМЕР_1 згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 13550 євро. Тобто, даний документ не містить всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості, наявні у поданих декларантом документах не містили достатніх даних для визнання заявленої митної вартості. Відтак, заявлену митну вартість товару було скориговано із застосуванням резервного методу на підставі наявної інформації щодо митної вартості подібних товарів та з використанням найменшої вартості з наявних вартостей на аналогічні товари з найближчими до оцінюваних товарів обсягами. Також відповідач зазначає, що позивач фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019, вказавши її у новій митній декларації №UA305160/2019/004754 від 25 січня 2019 року.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Представник Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгород Закарпатської області в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову також заперечив, оскільки в даному випадку правових підстав для задоволення даного позову нема, а також пояснив, що позовна вимога позивача про повернення зайво сплаченої суми митних платежів в розмірі 69000,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу Volkswagen Sharan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 є передчасною і така вимога може бути заявлена позивачем лише після набрання законної сили рішенням у даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи та вбачається із матеріалів такої, ОСОБА_1 від TGH Taxi Galerie GmbH, SorbenstraBe 35, 20537 Hamburg , Deutschland (ТГН Taxi Галеріе ГмбН , Сорбенстрассе 35, 20537, Гамбург, Німеччина) придбано легковий автомобіль марки Volkswagen моделі Sharan, ідентифікаційний № кузова НОМЕР_1 (а.с.15).
Вартість купівлі автомобіля становила 6700,00 Євро, розрахунок проведено в повному обсязі, про що наявна відмітка в інвойсі № 1464 від 18.01.2019 року підписаному позивачем та продавцем.
В подальшому, з метою ввезення та розмитнення згаданого автомобіля митним брокером на виконання договору №18/01 від 01.01.2019 року задекларувано митну вартість автомобіля відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Так, митна вартість транспортного засобу відповідно до митної декларації №UA305160.2019.004106 від 23.01.209 року становить 6800,00 Євро. Відповідно до митної декларації № UA305160.2019.004106 від 23.01.209 року розрахована декларантом вартість транспортного засобу складає 6700,00 Євро.
На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, декларантом подано відповідачу для митного оформлення пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації №UA305160.2019.004106 від 23.01.209 року товару, який передбачений ст. 53 МК України, а саме: Рахунок-Фактура (Інвойс) №1464 від 18.01.2019 року (а.с.15); Акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (переогляду) № UA305100/2019/600977 від 19.01.2019 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 10.09.2014 року(а.с.56-58); Калькуляція транспортних витрат від 23.01.2019 року (а.с.59); Договір про надання послуг митного брокера № 18/01 від 18.01.2019 року; Інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 3669563 від 19.01.2019 року; Лист ДФС України №31001799-99 від 20.09.2016; Копію митної декларації країни відправлення № MRN19DE460598872307E6 від 18.01.2019 року(а.с.60-61); Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.009.15847-19 від 21.01.2019 року; Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 2019-01-23-01 від 23.01.2019 року (а.с.16-31).
Втім під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, відповідач з'ясував, що заявлений позивачем рівень митної вартості автомобіля нижчий, ніж рівень згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), який за даними АСАУР становить 13550 Євро, в зв'язку із чим запросив у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (а.с. 128-129).
На зазначену вище вимогу відповідача, декларант позивача додатково надав Звіт (акт експертизи) про оцінку легкового автомобіля № 2019-01-23-01 від 23.01.2019 року (виконавець ПП Донскова Олеся Сергіївна), в якому зазначається, що вартість автомобіля Volkswagen Sharan, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , рік виготовлення 2014 рік, що ввозиться на митну територію України без врахування митних платежів і зборів складає 6700,00 Євро.
Проте, не зважаючи на зазначений вище Звіт про оцінку вартості автомобіля, відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019 року.
У гр. 33 вищезазначеного Рішення про коригування митної вартості товарів зазначається, що метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався у зв'язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару. Метод 2 (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного товару. Метод 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібного товару Метод 4 (на основі віднімання вартості) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації, необхідної для застосування віднімання вартості. Метод 5 (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації необхідної для застосування додавання вартості. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю у митного органу відповідної цінової інформації, а саме: згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 індикатор ризику по вартості на рівні 13550 Євро.
Таким чином відповідач відкинув застосування першого методу визначення митної вартості товару та інших методів, що передують застосуванню резервного методу визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару.
При цьому, відповідачем не наведено жодного обґрунтування причин за якою митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Просте зазначення у зв'язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару не є обґрунтуванням і не може вважатися ним через відсутність зазначення та обґрунтування причин таких сумнівів. Крім того, позивач зазначає, що в його випадку інвойсом №1464 від 18.01.2019 року визначена вартість товару в сумі 6700,00 Євро, а Звітом про оцінку легкового автомобіля № 2019-01-23-01 від 23.01.2019 року підтверджена ця вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Крім цього, в обґрунтування позовних вимог та своєї правої правової позиції, позивач зазначає, що для митного оформлення вказаного в декларації UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року товару - автомобіля Volkswagen Sharan, ідентифікаційний № НОМЕР_1 декларантом подано усі необхідні та належні документи, які дозволяють визначити митну вартість автомобіля за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а відповідач не обґрунтував, що митну вартість автомобіля неможливо визначити за наданими документами, та не обґрунтував правомірність застосування другорядного (шостого) резервного метода визначення митної вартості Автонавантажувача.
У зв'язку з цим, прийняття відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2019 року, яким митна вартість автомобіля визначається за шостим резервним методом та Картки відмови №UA305000/2019/00008, є неправомірним, що у свою чергу призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів, а тому останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
У графі вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що Заявлена декларантом за першим (основним) методом митна вартість транспортного засобу Volkswagen SHARAN 2014 року виготовлення (VlN-код НОМЕР_1 y розмірі 6800 євро не може бути визнана у зв'язку із невідповідністю з ціновою інформацією, наявною у митного органу, а саме: автоматизованою системою аналізу та управління ризиками транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 13550 Євро.
Відповідно до статті 318 МКУ, для забезпечення здійснення митного контролю органами доходів і зборів використовується єдина інформаційна система органів доходів і зборів України.
Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, органом доходів і зборів здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МНУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На запит митниці про надання додаткових документів декларантом було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією за №019-01-23-01 від 23.01.2019. Однак відомості, наявні у поданих декларантом документах не містять достатніх даних для визнання заявленої митної вартості. Право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався у зв'язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару. Метод 2 (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного товару. Метод 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібного товару^ Метод 4 (на основі віднімання вартості) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації, необхідної для застосування віднімання вартості. Метод 5 (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувався у зв'язку з відсутністю інформації необхідної для застосування додавання вартості.Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю у митного органу відповідної цінової інформації, а саме, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 індикатор ризику по вартості на рівні 13550 Євро.
Таким чином відповідачем, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взято цінову інформацію (13550 Євро) згенерованого автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 витрат б/н від 23.01.2019 ( 70 євро транспортні витрати та 30 Євро страхування).
Отже, митна вартість товару «Легковий автомобіль, марка: Volkswagen VW, модель: SHARAN, 2014 року виготовлення (VlN-код НОМЕР_1), визначена за шостим (резервним) методом, з урахуванням витрат на транспортування складає: 13550 євро + 70 євро + 30 євро = 13650 євро.
Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях. Отже, митна вартість товару визначена за шостим (резервним) методом становить 13650 євро
На підставі рішення про коригування митної вартості, Закарпатською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00008.
25 січня 2019 року, після винесення митницею оскарженого рішення, декларантом подано відповідачу нову митну декларацію UA 305160/2019/004754 на товар: Легковий автомобіль, марка: Volkswagen VW, модель: SHARAN, 2014 року виготовлення (VlN-код НОМЕР_1)(а.с. 121-122), згідно якої автомобіль позивача було розмитнено митним органом та випущено у вільний обіг.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15, від 20 лютого 2018 у справі №809/1884/16.
Як вже встановлено судом, декларант надав наявні у нього документи для підтвердження митної вартості, зокрема: Рахунок-Фактура (Інвойс) №1464 від 18.01.2019 року; Акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (переогляду) № UA305100/2019/600977 від 19.01.2019 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 10.09.2014 року; Калькуляція транспортних витрат від 23.01.2019 року; Договір про надання послуг митного брокера № 18/01 від 18.01.2019 року; Інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 3669563 від 19.01.2019 року; Лист ДФС України №31001799-99 від 20.09.2016 року; Копію митної декларації країни відправлення № MRN19DE460598872307E6 від 18.01.2019 року; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.009.15847-19 від 21.01.2019 року; Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA305160.2019.004106 від 23.01.2019 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 2019-01-23-01 від 23.01.2019 року.
З урахуванням поданих документів, в рамках виконання митних формальностей, згенерованих АСАУР, посадовою особою, що здійснювала митне оформлення було направлено електронний запит до спеціалізованого підрозділу митниці з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару.
Спеціалізованим підрозділом митниці здійснено ретельну перевірку заявленої митної вартості вищезазначеного товару та наданих для її підтвердження документів.
Перевірка проводилась відповідно до Митного кодексу України (далі - МКУ) та з урахуванням вимог наказу ДФС від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
За результатами розгляду запиту, з урахуванням поданих документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товару з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари ( числовий індикатор, згенерований АСАУР безпосередньо для даного транспортного засобу) а також порівняння з рівнем митної вартості аналогічних (ідентичних за торговельною маркою та роком виготовлення транспортних засобів, що були у використанні) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у митниці виник сумнів у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості товару, оскільки її рівень був вдвічі нижчим за числовий індикатор, згенерований АСАУР для даного транспортного засобу (не для ідентичного чи аналогічного, а саме безпосередньо для оцінюваного транспортного засобу), а також за рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, органом доходів і зборів здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (а.с.120).
На запит митниці про надання додаткових документів декларантом було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою екпертною організацією за №2019-01-23-01 від 23.01.2019 року.
Однак на думку відповідача відомості, наявні у поданих декларантом документах не містять достатніх даних визнання заявленої митної вартості, оскільки у вказаному експертному висновку експертом шляхом використання порівняльного підходу визначено рівно таку вартість автомобіля, яка зазначена в рахунку-фактурі - 6700 євро, що не усуває обґрунтований сумнів митниці в достовірності заявленої митної вартості, крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що при винесені даного оскаржуваного висновку експерт не попереджався про кримінальну відповідальність.
Право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав.
Оскільки надані на вимогу митного органу документи на думку відповідача не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості та викликали сумнів у достовірності наданого на вимогу митного органу експертному висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою екпертною організацією за №2019-01-23-01 від 23.01.2019 року, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості.
Вказане рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019 року прийняте на підставі інформації наявної в ЄАІС ДФС щодо митної вартості аналогічних товарів, з урахуванням вимог статті 64 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 310 МК України фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч. 7 ст. 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.
У відповідності до п. 4 ч. 11 ст. 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є: виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про збільшення митної вартості товару, крім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату «донарахованої» різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів. В даному випадку позивачем цього зроблено не було.
Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 9 ст. 55 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Відповідно до ч 2 ст. 263 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.
Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 (далі - Порядок №651).
Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку №651 графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Зі змісту наведених положень вбачається, що у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації, в якій зазначаються: 1) Сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; 2) Сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.
Тобто, у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.
Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.
При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме: - митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; - митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).
Нараховані у графі 47 митної декларації, а також у графі В "Подробиці розрахунків" митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджений наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року № 1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) вказуються з кодами розрахунку, серед іншого "1" безготівкова форма сплати, "2" готівкова форма сплати.
Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 «Код МВВ» митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 «Нарахування платежів» та В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку « 55».
Як вже встановлено судом, під час подання декларантом первинної митної декларації від 23 січня 2019 року №UA305160/2019/004106 позивач у графі 12 "Відомість про вартість" зазначено 215375,95 грн.; у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - 1, у графі 45 "Коригування" - 215375,95 грн.; у графі 47 "Нарахування платежів" зазначено код виду платежу 121,185,128 та способи здійснення таких розрахунків 01.
25 січня 2019 року позивачем подано нову митну декларацію № UA 305160/2019/004754, в якій в графі 12 "Відомість про вартість" 430148,37 грн., у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - 6, тобто резервний метод; у графі 45 "Коригування" - 430148,37 грн.; у графі 47 "Нарахування платежів" зазначено код виду платежу 121,185,128 та способи здійснення таких розрахунків за кодом та 01.
В той же час, нова митна декларація № UA305160/2019/004754 від 25 січня 2019 року не містить: 1) У правовому підрозділі графи 43 "Код МВВ" порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митний органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості; 2) В окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України;
3) В графі В "Подробиці розрахунків" відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;
4) Спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку "55" згідно Класифікатора способів розрахунків.
Отже, проаналізувавши зміст декларації № UA 305160/2019/004754 від 25 січня 2019 року, суд дійшов висновку, що декларантом самостійно обраний метод визначення митної вартості - за резервним методом, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивач або уповноважена ним особа, не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумую митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органів доходів і зборів, шляхом подання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
В той же, як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості, відповідач відповідно до вимог ч. 2 ст. 55 МК України зазначив інформацію про право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Суд зазначає, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом в даному випадку не заперечується фат достовірності зазначення митної вартості вищевказаного автомобіля за ціною вказаною у контракті.
В той же час, враховуючи, що позивач, не погоджуючись зі змістом оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, мав право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000013/2 від 24.01.2019 року, а відповідно і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00008, а тому суд приходить до висновку, що в даному випадку за наведених вище обставин правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації і в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Закарпатськї митниці ДФС повернути зайво сплачену суму митних платежів в розмірі 69000,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу Volkswagen Sharan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , то суду зазначає наступне.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.
Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844.
Згідно пункту 1 вказаного Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу (пункт 4 Порядку).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.
Згідно пункту 8 Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України.
У відповідності до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.
Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.
Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.
При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Враховуючи те, що судом позивачу відмовлено у задоволенні основних вимог, то відповідно позовна вимога про зобов'язання Закарпатської митниці ДФС повернути сплачену суму митних платежів в розмірі 69000,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу Volkswagen Sharan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , є похідною від основних вимог і також до задоволення не підлягає.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення із відповідача моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., то суд зазначає, що відповідно до ч.1-3 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.3,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому, позивач повинен довести зазначені обставини належними, допустимими та достовірними доказами.
Аналогічна правова позиція вказана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року по справі №554/9740/16-а, від 22 грудня 2018 року по справі №826/23650/15.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Позивач не надав суду доказів спричинення моральної шкоди, обґрунтування її розміру, а тільки констатує у позові її спричинення, тому ним не доведено завдання йому такої, наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а відтак підстави для її стягнення у розмірі 100000,00 гривень відсутні.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладене, суд з врахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17 вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити, оскільки правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання позивачем нової митної декларації і позивач фактично погодився із резервним методом визначення митної вартості товарів, а саме транспортного засобу Volkswagen Sharan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при поданні нової митної декларації № UA305160/2019/004754 від 25 січня 2019 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000,Закарпатська область, м. Ужгород,,вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ - 39515893),Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгород Закарпатської області (88000,Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, 3, код ЄДРПОУ -38015610) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).
Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 29.07.2019 року.
СуддяC.А. Гебеш