Справа № 522/12853/19
Провадження № 2-о/522/449/19
29 липня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Донцова Д.Ю.,
при секретарі судового засідання - Скибінській Є.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану громадян Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту реєстрації шлюбу та народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
До Приморського районного суду м. Одеси 29.07.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області та встановлення факту народження громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Донецьк Донецької області, зазначивши матір - ОСОБА_4 , українка, батько - ОСОБА_2 , українець.
Заявники стверджують, що оскільки реєстрація шлюбу та народження дитини відбулись на тимчасово окупованій території, заявники позбавлені можливості зареєструвати факти укладення шлюбу та народження дитини на території України, оскільки видані на тимчасово окупованій території свідоцтво про шлюб та народження не відповідають вимогам, встановленим українським законодавством. Встановлення факту реєстрації шлюбу необхідно заявникам для подальшої реєстрації факту народження дитини в повноцінній сім'ї від кровного батька та матері з отриманням свідоцтва про народження українського зразку.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.07.2019 року.
В судове засідання заявники та представник - адвокат Сластнікова Г.О. не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
На підтвердження факту укладення шлюбу, заявниками надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки 18.08.2017 року, з якого вбачається, що 18.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис №245.
Окрім цього, на підтвердження зазначеного факту заявниками надано письмові пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Від шлюбу у заявників народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого заявниками надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Буденівським відділом запису актів громадянського стану м. Донецьк Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки 17.05.2018 року.
Окрім цього, на підтвердження факту народження дитини заявниками надано копію медичного свідоцтва про народження №819 від 08.05.2018 року, копію картки розвитку новонародженого №812, копію історії розвитку дитини №6618, копію обмінної картки пологового будинку та копію свідоцтва про проведення святого таїнства хрещення від 01.07.2018 року.
Суд критично сприймає зазначені докази як такі, що видані органами та установами, діючими на тимчасово окупованій території.
17.03.2015 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», згідно якої м. Донецьк є тимчасово окупованою територією.
Діяльність державних органів влади України, в т.ч. органів державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється на тимчасово окупованій території.
Як зазначено в п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.
Разом з тим, відповідно до інформаційного листа ВССУ №9-697/0/4-17 від 11.04.2017 зазначено, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини (Луізіду проти Туреччини, Кіпрус проти Туреччини, Іляшку та інші проти Молдови та Росії) документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на час складення цього листа).
Окрім цього, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично
існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. При цьому, актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу.
З огляду на викладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації шлюбу між заявниками на підставі документів, виданих на тимчасово окупованій території України, є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області.
Окрім цього, згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці
забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 5, 76-80, 265, 259, 315-317, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану громадян Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту реєстрації шлюбу та народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Донецьк, українка) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - селище Новодонецьке Добропільського району Донецької області, українець) ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області.
Після реєстрації шлюбу змінити прізвище дружини з дошлюбного « ОСОБА_1 » на шлюбне « ОСОБА_1 ».
Встановити факт народження громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Донецьк Донецької області, матір - ОСОБА_4 , українка, батько - ОСОБА_2 , українець.
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 29.07.2019 року.
Суддя Д.Ю. Донцов