КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
24 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100010006420 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2019 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Балта, Одеської області, громадянина УКраїни, працюючого лікарем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2019 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100010006420 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2019 скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017100010006420 відносно ОСОБА_8 .
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення та на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. На переконання апелянта, обвинувальний акт №12017100010006420 відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як містить всі передбачені законом відомості. Вважає, що суд на підготовчому судовому засіданні вдався до оцінки формулювання обвинувачення, що суперечить вимогам ст.314 КПК України. Зауважує, що питання визначення підсудності розгляду даного кримінального провадження вже було предметом розгляду Київського апеляційного суду, а тому посилання суду на невстановлення місця вчинення злочину в обвинувальному акті є безпідставним. Звертає увагу, що твердження суду, що мало місце проведення слідчих дій до моменту внесення відомостей до ЄРДР, є передчасним, оскільки суд досліджує докази безпосередньо в ході судового слідства.
Від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 , в яких обвинувачений просить відмовити прокурору у задоволенні його апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи подані заперечення обвинувачений вказує, що оскаржувана прокурором ухвала є законною і обґрунтованою, так як прокурором було досудове розслідування здійснено у незаконний спосіб, а обвинувальний акт складений, затверджений і направлений до суду незаконно в порушення вимог ст.36, 218, 32, 293, 290 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Сам обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як не містить формулювання обвинувачення і він не відповідає рішенням ЄСПЛ: справа "Девест проти Бельгії від 27.02.1980, "Екле проти ФРН" від 15.07.1982, "Фоті та інші проти Італії" від 10.12.1982, "Аллен проти Об?єднаного Королівства", "Мінеллі проти Швейцарії" в частині недотримання принципу презумпції невинуватості особи. Також обвинувачений звертає увагу суду, що в порушення ст.110 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування замість процесуальних рішень прокурором зазначено процесуальні дії, занесено незаконні процесуальні рішення, не зазначено відомостей про обвинувальний акт. На думку ОСОБА_8 обвинувальний акт не відповідає вимогам офіційного документу.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскарженої ухвали та виклад основних доводів апеляційної скарги прокурора, пояснення і доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, думку сторони захисту, які заперечили проти задоволення існуючої апеляційної скарги, та пояснення сторони захисту в яких обґрунтували суду свою позицію, перевіривши матеріали судового провадження в цій частині та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних вимог прокурора, з огляду на наступне.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Ч.2 ст.291 КПК України дає вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а саме:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону дає підстави стверджувати, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч.2 ст.291 КПК України.
Натомість, зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що суд першої інстанції, повертаючи прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12017100010006420, вдався до аналізу правильності викладення прокурором обставин та оцінки кваліфікації дій обвинуваченого, обмеживши прокурора у праві, наданому ст.ст.338, 339 КПК України щодо зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення.
Зокрема суд вказав, що ОСОБА_8 пред?явлено неконкренте обвинувачення, а вказана в обвинувальному акті правова кваліфікація дій обвинуваченого не відповідає диспозиції ч.2 та ч.3 ст.358 КК України. Також суд в ухвалі робить висновок, що досудове розслідування почало здійснюватись ще до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З таким висновком місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки як вірно зазначено у апеляційній скарзі прокурора, зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_8 вбачається, що в ньому викладено ті фактичні обставини кримінальних правопорушень, які щодо обвинуваченого прокурор вважає встановленими, а також зазначено правову кваліфікацію правопорушення із посиланням на положення кримінального закону України, а також викладено формулювання обвинувачення.
Разом з тим, виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст.291 КПК України, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, питання визначення підсудності розгляду даного кримінального провадження, на чому аргументовано акцентує увагу прокурор в апеляційній скарзі, вже було предметом розгляду Київського апеляційного суду (а.с. 64-66), а тому посилання суду на невстановлення місця вчинення злочину в обвинувальному акті є безпідставним.
За таких обставин, суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження, даючи оцінку пред?явленому ОСОБА_8 уцінки внює такий недолік невідповідності формулювання обвинувачення до його відсутностіозслідування інкримінуючи ОСОБА_10 ообвинуваченню, вийшов за межі наданих йому на підготовчому судовому засідання повноважень, що суперечить завданням такої стадії кримінального провадження, при тому, що обвинувальний акт №12017100010006420 містить всі передбачені ч.2 ст.291 КПК України відомості, зокрема і викладено фактичні обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Окрім вказаного, сам процесуальний документ відповідає встановленій для нього формі.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що виходячи із завдань підготовчого судового засідання, судом повернуто прокурору обвинувальний акт безпідставно, оскільки на стадії підготовчого провадження питання щодо відповідності формулювання обвинувачення правовій кваліфікації вчиненого діяння, що по суті є питанням про доведеність вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, не вирішується на цій стадії судового провадження.
З огляду на викладене, оскільки оскаржувана ухвала не відповідає критерію законності, визначеного ч.2 ст.370 КПК України, то вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 ? задовольнити.
УхвалуГолосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2019, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100010006420 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №1, ? скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа 752/3499/18
Апеляційне провадження № 11-кп/824/2085/2019
Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Суддя-доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1