ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2019 року № 640/18381/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДФС у м. Києві
до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»
про стягнення податкової заборгованості
представники позивача - Варгатюк Д.В.;
сторін: відповідача - не з'явився,
Головне управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) (далі альтернативно - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» (адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 44/50, ідентифікаційний код 14312358), у якому просить суд стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (держаних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, у сумі 6 472,50 грн.
В якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено податкову заборгованість, у зв'язку з чим Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві змушене звернутися до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали суду подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник» (далі - відповідач) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.
Станом на 27.08.2018 у відповідача виникла заборгованість у зв'язку з несплатою частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) код платежу 21010100, на суму 6 472,50 грн., нарахований на підставі самостійно поданих декларацій (розрахунків).
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 затверджено порядок відрахувань до держаного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Відповідно до пункту 2 вказаного порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується держаними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємства.
У зв'язку з чим, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету, є обов'язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата вказаного платежу.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів та здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Положеннями п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, положеннями п. 41.2 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Кодексу, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України (п.41.3 ст.41 ПК України).
Також суд звертає увагу, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.
При цьому, приписами ст. 19-3 ПК України передбачено функції державних податкових інспекцій. Так, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
З аналізу вказаних норм вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві є контролюючим органом, якому надано право здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, у тому числі і стягувати суми податкового боргу, оскільки такі повноваження не входять до функцій державної податкової інспекції, в якій платник податків стоїть на обліку.
Із матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивачем із адміністративним позовом, за ДП «Київський державний завод «Буревісник» рахується податковий борг, який утворився у зв'язку з несплатою частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) код платежу 21010100, на суму 6 472,50 грн., нарахований на підставі самостійно поданих декларацій (розрахунків).
На дату ухвалення рішення вказаний борг відповідачем не сплачений.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» (адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 44/50, ідентифікаційний код 14312358) частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (держаних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у сумі 6 472,50 грн. ( шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні п'ятдесят коп.).
Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко