ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2019 року м. Київ № 320/2428/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить:
-винести рішення про зобов'язання посадовими особами Верховної Ради та Кабінету Міністрів виконати норми Закону та вирішити питання за моєю участю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року адміністративну справу №320/2428/19 передано на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2019 року дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 2, 9, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення пунктів 2, 4, 5, 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позові не визначено чіткого кола відповідачів та не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, ідентифікаційний код відповідача, повну поштову адресу, офіційну електронну адресу або адреси електронної пошти сторін; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; а також - не надано власного письмового підтвердження про те, що заявником не подається іншого звернення до суду до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви суд встановив, що заявлена позивачем прохальна частина позову не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк запропонований позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України. Також суд враховує, що позовні вимоги, викладені у прохальній частині позову пред'явлені до невизначеного позивачем кола відповідачів.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Окрім того, за приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, що надані позивачем на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, такі не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, зокрема довідка до акта огляду МСЕК, заяви від 04.04.2019.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду (разом з копіями такої заяви для направлення сторонам), належним чином завірених копій доданих до позову матеріалів та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко