29 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/2177/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (вул. Рокосовського, буд. 20-А, м. Чернігів, 14032) про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, в якому просять: в Державному реєстрі прав на нерухоме майно скасувати право власності на житловий буд. 9, площею 133,3 м кв. по АДРЕСА_1 та скасувати розділ 856932174101; в архівній складовій Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Реєстрі права власності на нерухоме майно погасити запис 57 в книзі 130 про право власності на об'єкт нерухомості, будинок площею 34,8 м.кв. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 37181271, суб'єкт права ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено з матеріалів справи, заявлені позивачем до адміністративного суду вимоги, фактично стосуються, скасування права власності на житловий будинок площею 133,3 кв. м, в тому числі право власності ОСОБА_1 на житловий будинок площею 34,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, у цій справі існує невирішений спір про право, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства. Вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Враховуючи наведене суд зазначає, що спір про скасування права власності на житловий будинок, має не публічний, а приватно - правовий характер (оскільки виникає спір про цивільне право), а відтак має вирішуватись, враховуючи склад учасників у даній справі, за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 461/1463/13-а (2а/461/189/13) та Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 554/4857/16-а, від 03.07.2018 у справі № 753/15528/16, від 23.01.2019 у справі № 560/1218/15-а та від 27.03.2019 у справі № 2а-1548/10.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя В.О. Непочатих