29 липня 2019 року справа № 580/1809/19 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду клопотання ОСОБА_1 про розгляд з викликом сторін справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
05.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії з інвалідності учасника ліквідації наслідків на Чорнобильські АЕС згідно зі ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язання відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Ухвалою суду від 20.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 03.07.2019 суд зупинив провадження у цій справі до часу набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №826/14077/18.
05.07.2019 позивач подав суду клопотання про розгляд справи у присутності сторін, яке мотивоване значним розміром (340000,00грн.) недоплаченої йому пенсії (далі - Клопотання), з огляду на що, на його думку, справа не може розглядатися відповідно до вимог ч.1 ст.263 КАС України.
У зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням Верховного Суду ухвалою від 26.07.2019 суд поновив провадження у цій справі та продовжив її розгляд.
Оцінивши доводи згаданого вище Клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд врахував, що перелік справ, для яких визначений обов'язок суду розглянути справу спрощеному провадженні без виклику сторін.
Оскільки предметом заявленого спору є дії та зобов'язання їх вчинити у правовідносинах з приводу нарахування пенсії, суд керувався пунктом 2 ч.1 ст.263 КАС України, згідно з яким визначено обов'язок суду розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. Виключень не передбачено.
Стягнення сум коштів, для яких суд має враховувати їх розмір при обранні виду провадження, не заявлено предметом цього спору. Такі справи розглядаються судом у спрощеному провадженні без виклику сторін згідно з п.4 ч.1 ст.263 КАС України, якщо їх розмір не перевищує 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Оскільки позивач не надавав заяв про зміну предмета спору, його посилання на вказану норму в Клопотанні не є обгрунтованими.
Вказана позивачем сума коштів недоплаченої, на його думку, пенсії не доводить складності справи, визначеної у положеннях ч.4 ст.12 КАС Украни. Твердження у Клопотанні про те, що протягом тривалого часу йому не виплачена хоча би половина стверджуваної ним суми коштів пенсії, судом не враховане, оскільки не додано жодного доказу, що позивач звертався до відповідача з проханням перерахунку його пенсії з 01.10.2017, доказів щодо фактично виплачених йому сум пенсії зі вказаного часу до часу звернення до суду та розрахунку позивача щодо коштів, які на його думку, не доплачені.
Суд також врахував вимоги ст.72 КАС України, згідно з ч.2 якої обставини встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними дкоазами, висновками експертів і показаннями свідків. Усні пояснення не є засобом доказування.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, відзиву та доказів, суд дійшов висновку про відсутність ознак складної справи та можливість її вирішення без виклику сторін у судове засідання на підставі письмових доказів.
Позивач не навів жодного доводу з приводу того, які обставини суд може встановити саме у відкритому судовому засіданні, які обставини позивач бажає повідомити, які процесуальні права може реалізувати саме під час судового засідання з викликом сторін, та чому письмові докази не є достатніми для вирішення його спору.
Пунктом 1 ч.6 ст.262 КАС України встановлено право суду відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
Оскільки Клопотання не містить жодного доводу з приводу того, які обставини можуть бути з'ясовані судом у судовому засіданні з повідомленням і викликом сторін, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та вимоги п.1 ч.6 ст.262 КАС України, суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.12, 243, 248, 259-263 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволені клопотання ОСОБА_1 про слухання у присутності сторін справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам спору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Бабич
Ухвала складена у повному обсязі та підписана 29.07.2019.