26 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1056/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 49090,12 грн.
Ухвалою від 28.05.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 03.07.2019 року о 14:00 год.
Ухвалою від 03.07.2019 року розгляд справи відкладений на 23.07.2019 року о 10:00 год.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника начальника Генічеської міжрайонної державної задаткової інспекції у Херсонській області з 16.08.2004 року. Наказом ДПА у Херсонській області від 14.08.2006 року № 233-о позивача звільнено з вказаної посади. Наказом від 29.10.2009 року № 404-О ОСОБА_1 був поновлений на посаді першого заступника начальника Генічеської МДПІ з 30.10.2009 року. 03.11.2009 року ОСОБА_1 звільнений із зазначеної посади. Позивач зазначає, що у період з 14.08.2006 року по 30.10.2009 року йому безпідставно не виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу у сумі 49090,12 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення вказаної суми На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. ОСОБА_1 займав посаду першого заступника начальника Генічеської міжрайонної державної задаткової інспекції у Херсонській області з 17.08.2004 року та звільнений наказом від 14.08.2006 року № 233-о. Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 року наказ від 14.08.2006 року № 233-о скасований, зобов'язано поновити позивача на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 4065,56 грн. Вказана сума виплачена ОСОБА_1 у березні 2007 року, а також наказом від 05.03.20017 року № 76-о ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі. Крім того, на виконання рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 07.06.2007 року, відповідач у серпні 2007 року виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на посаді з 19.12.2006 року до 04.03.2007 року. У свою чергу, постановою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2009 року касаційну скаргу ДПА у Херсонській області задоволено частково, постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 року - змінено, поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Генічеської МДПІ Херсонської області. В решті постанову залишено без змін. На підставі рішення суду касаційної інстанції відповідачем прийнятий наказ від 29.10.2009 року № 404-о "Про звільнення та поновлення ОСОБА_1 ", відповідно до якого позивача з 29.10.2009 року звільнено з посади першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі та 30.10.2009 року поновлено на посаді першого заступника начальника Генічеської МДПІ. Отже, твердження позивача про те, що існує заборгованість щодо виплати йому заробітної плати за період з 14.08.2006 року по 30.10.2009 у розмірі 49090,12 грн. не відповідає дійсності. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу ДПА у Херсонській області від 16.08.2004 року № 327-о, ОСОБА_1 з 17.08.2004 року прийнятий на посаду першого заступника начальника Генічеської МДПІ.
Наказом ДПА у Херсонській області від 14.08.2006 року № 233-о ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Генічеської МДПІ відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 року у справі № 2-а-154-2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2007 року, позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПА у Херсонській області від 14.08.2006 року № 233-о. Зобов'язано ДПА у Херсонській області поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі Херсонської області. Стягнуто з ДПА у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4065,56 грн. та 2500,00 грн. у рахунок компенсації за завдану моральну шкоду. У решті позову відмовлено.
Наказом ДПА у Херсонській області від 05.03.2007 року № 76-о на виконання постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 року у справі № 2-а-154-2006, скасований наказ ДПА у Херсонській області від 14.08.2006 року № 233-о та поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі Херсонської області. Також вирішено виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4065,56 грн. та 2500,00 моральної шкоди, всього 6565,56 грн.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 07.06.2007 року у справі № 2-а-52/2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ДПА у Херсонській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання постанови суду про поновлення на роботі в період з 19.12.2006 року по 04.03.2007 року в розмірі 2566,58 грн., обов'язкові податки та страхові внески віднесено на рахунок ДПА у Херсонській області. У іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2009 року, касаційну скаргу ДПА у Херсонській області задоволено частково. Скасовано ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2007 року та змінено постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 18.12.2006 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Генічеської МДПІ Херсонської області. У решті постанову суду залишено без змін.
Наказом ДПА у Херсонській області від 29.10.2009 року на виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 30.06.2009 року, ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі Херсонської області та з 30.10.2009 року поновлено на посаді першого заступника начальника Генічеської МДПІ у Генічеському районі Херсонської області.
Наказом ДПА у Херсонській області від 03.11.2009 року № 409-о, ОСОБА_1 в порядку переведення призначено на посаду першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі, звільнивши з посади першого заступника начальника Генічеської МДПІ.
Наказом ДПА у Херсонській області від 27.11.2009 року № 452-о ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі з 14.12.2009 року, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Позивач стверджує, що не отримував заробітної плати у період з 14.08.2006 року по 30.10.2009 року, тому звернувся до суду про стягнення заборгованості у сумі 49090,12 грн.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину України право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів (ст. 98 КЗпП України)
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. (ч. 1 ст. 115 КЗпП України)
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Так, судом встановлено, що у період з 14.08.2006 року по 18.12.2006 року рішенням Генічеського районного суду від 18.12.2006 року у справі № 2-а-154-2006 позивачу нараховано та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4065,56 грн. Рішенням Генічеського районного суду від 07.06.2007 року у справі № 2-а-52/2007 року на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток у розмірі 2566,58 грн. за затримку виконання рішення суду в період з 19.12.2006 року по 04.03.2007 року.
Відповідач надав суду Індивідуальні відомості про застраховану особу у період з 05.03.2007 року по 31.12.2007 року, витяги ДПІ у Генічеському районі з відомостей нарахування та виплати заробітної плати у період з січня 2008 року до грудня 2008 року, а також Індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 у період з 01.01.2009 року по 14.12.2009 року, дослідивши які суд встановив, що за наведений період ОСОБА_1 , працюючи на посаді першого заступника начальника ДПІ у Генічеському районі, отримував заробітну плату, страхувальник - ДПІ у Генічеському районі.
Факт того, що позивач у період з 05.03.2007 року по 30.10.2009 року отримував заробітну плату, з якої здійснювались відрахування до пенсійного фонду, підтверджується також довідкою Пенсійного Фонду України форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування "Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 "
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про невиплату йому заробітної плати у період з 14.08.2006 року по 30.10.2009 року.
Натомість відповідач належними доказами довів нарахування та виплату позивачу заробітної плати у період з 14.08.2006 року по 30.10.2009 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , відтак відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й. кат. 106030000