Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 липня 2019 р. № 520/6327/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:головуючого - судді Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15,м. Зміїв,Харківська область,63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача від 30.05.2019 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат та зобов'язати Зміївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, як військовослужбовець був призваний для проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом війни 2 групи та згідно довідки МСЕК захворювання отримано при виконанні обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вкладкою № 645421 С серія А № 000967 від 19.10.2011року до посвідчення громадянина. який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1).
Згідно довідки МСЕК серія 10ААА №612801 від 10.10.2011 р. встановлена 2 група інвалідності безстроково, захворювання пов'язано з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Зміївського районного військового комісаріату №183 від 17.06.1991 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30.08.1986 року по 14.10.1986 року.
Як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорія, та інвалід 2 групи, позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні ПФУ Харківської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи .
30.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою згідно Порядку № 22-1 та просив провести перерахунок та виплату пенсії, обчисливши її в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. З ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак, Зміївським об'єднаним управлінням ПФУ Харківської області Рішенням від 30.05.2019 року, відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мав статус військовозобов'язаного, які згідно Закону України « Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані призвані на збори не набувають статусу військовослужбовців.
Відмову відповідача позивач вважає і незаконною і дискримінаційною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 1 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 10 Закону № 796-ХІІ, визначено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які: безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців; працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості; а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь: у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу вищезазначених правових норм у вищевказаних редакціях вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Отже, відповідно до зазначеної норми Закону право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є у наступних категорій осіб, які внаслідок прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стали особами з інвалідністю:1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; 2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, пенсія по інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року має бути виплачена зазначеним особам.
Також суд зазначає, що проходження строкової служби віднесено до осіб, що брали участь у військових навчаннях та не завжди може відноситись до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
Суд звертає увагу на Постанову Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 р. N 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Постанова) згідно якої Кабінетом Міністрів України було внесено зміни Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, Пенсійному фонду України було доручено забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.
Пунктом 3 Постанови прямо встановлено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.
Суд звертає увагу і на те, що зазначеною Постановою доповнено пункт 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 9-1 такого змісту: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.
Тобто, за бажанням усіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.
Згідно до вимог статей 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116 Конституції України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.
Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, акт прямої дії.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Щодо вимоги зобов'язати Зміївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат.
Суд вказує, що дійсно, Рішенням Конституційного суду України від 25.04.2019 № І-р(ІІ) у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано словосполучення "дійсної строкової" неконституційним на законодавчому рівні виключено з редакції чистини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, словосполучення "дійсної строкової"" визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі №3-14/2019 (402/19/1737/19).
Відповідно довідки Зміївського районного військового комісаріату №183 від 17.06.1991 ОСОБА_1 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЄС з 30.08.1986р. по 14.10.1986 р. як призваний на спеціальні збори.
У зв'язку з тим, що постанова Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" набрала чинності 01 липня 2019 року, пенсії проводяться за бажанням військовослужбовцям, зокрема військовозобов'язаним, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.
Особам, які отримують пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 липня 2019 року проводяться перерахунки пенсії після внесених змін до Порядку №1210.
Таким чином з 01.07.2019 року проводяться перерахунки та виплати пенсій виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови КМУ № 543 від 26 червня 2019 року, а відтак і позивачу.
Таким чином, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019 року.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства,, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область,63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнитич частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 30.05.2019 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Зміївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.З ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.