Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
29 липня 2019 р. Справа №200/6814/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Офісу великих платників податків ДФС до комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду із позовом до комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, в якому просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі вартістю 19 448 587,13 грн.
Ухвалою від 31.05.2019 позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення його недоліків шляхом надання до суду доказу сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвалою від 03.07.2019 продовжено строк на усунення недоліків позову на 10 днів на підставі відповідного клопотання позивача. Зазначені ухвали позивач отримав 06.06.2019 та 15.07.2019 відповідно.
22.07.2019 позивачем знов надано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків позову та відстрочення сплати судового збору, вмотивоване тим, що тривалий час не здійснювались операцій з бюджетними коштами по всім рахункам офісу, крім захищених платежів, визначених Бюджетним кодексом України. На підтвердження викладених в заяві обставин позивачем надано до суду листи Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі в яких йдеться про зупинення операцій з бюджетними коштами для реалізації безспірного списання коштів за виконавчими документами про стягнення з Офісу сум судового збору. Також надана доповідна записка Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС заступнику начальника Офісу про необхідність сплати судового збору за звернення до суду із позовом до комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, в якому позивач просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі вартістю 19 448 587,13 грн.
Суд зауважує, що подано позивачем клопотання є аналогічним тому, за наслідком розгляду якого судом прийнято ухвалу від 03.07.2019. Крім цього, до цього клопотання додані ті самі документи, що й до попереднього.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом із цим, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, якою зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім цього, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що саме станом на теперішній час не має можливості сплатити судового збору.
Також суддя зазначає, що пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог КАС України в частині подання позову та сплати судового збору за його подання особа, яка має намір його подати, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується також суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання вимог КАС України в частині подання позову та сплати судового збору за зверненням із ним, а також не може бути самостійною підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків позову.
Як вже зазначалось, ухвали суду від 31.05.2019 та від 03.07.2019, якими позивачу повідомлялось про необхідність сплати судового збору ним отримано 06.06.2019 та 15.07.2019 відповідно. Тобто, станом на теперішній час в позивача було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору.
Отже, підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору суддя не вбачає, а відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Таким чином клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків позову також задоволенню не підлягає.
У встановлений в ухвалах від 31.05.2019 та від 03.07.2019 строк позивач не усунув виявлені судом недоліки позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків позову - відмовити.
Повернути позовну заяву Офісу великих платників податків ДФС до комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про надання дозволу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик