справа №1.380.2019.000763
22 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулкевич І.З.,
секретар судового засідання Іванес Х.О.,
за участю : представника позивача Левик С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське комунальне підприємство "Айсберг" про зобов'язання до вчинення дій,-
Встановив:
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Айсберг" про зобов'язання відповідача - власника нежитлового приміщення загальною площею 96,5 кв. м. на АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати два кондиціонери самовільно встановлені на дворовому фасаді будинку №3 на АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначено те, що ЛКП "Айсберг" складено протокол за ст. 150 КУпАП за самовільне влаштування кондиціонеру на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1. Адміністративною комісією при Галицькій РА ЛМР розглянуто вказаний протокол та прийнято постанову № 21/5, якою у зв'язку з наведеним накладено штраф. Відповідачу також скеровувалось попередження про добровільне демонтування.
Разом з тим, попередження про добровільний демонтаж відповідачем проігноровано, як і не виконано розпорядження Галицької районної адміністрації № 393 "Про демонтаж двох кондиціонерів на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1". Беручи до уваги усі зазначені факти невиконання та недотримання відповідачем вимог чинного законодавства, позивач, на виконання своїх повноважень був змушеним звернутись до суду із цим позовом.
В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'являвся явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України вважається повідомленою належним чином (поштові конверти повернулися на адресу суду із відмітками відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення"). Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Суд заслухав вступне слово представниці позивача, з'ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер: 640336246101, номер запису про право власності - 16494985, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,5 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2016.
02.10.2018 ЛКП "Айсберг" складено протокол № 69 про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 власник нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 самовільно влаштував два кондиціонери на дворовому фасаді.
18.10.2018 адміністративною комісією Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради складено постанову № 21/5 стосовно ОСОБА_1 , який самовільно встановив два кондиціонери на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 , чим порушила ст. 150 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51,00 грн.
05.11.2018 ЛКП "Айсберг" складено акт обстеження технічного стану будинку (квартири) АДРЕСА_1 , яким зафіксовано, що ОСОБА_1 самовільно встановив два кондиціонери на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 . Висновки комісії: передати акт на розгляд МВК.
Згідно з витягом з протоколу № 39 від 13.11.2018 засідання протоколу міжвідомчої комісії Галицького району щодо самовільно встановлених двох кондиціонерів на дворовому фасаді в будинку АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 власником нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 та вирішено гр. ОСОБА_1 власнику нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлених два кондиціонери на дворовому фасаді будинку, АДРЕСА_1.
Розпорядженням № 393 від 23.11.2018 затверджено висновок міжвідомчої комісії, зобов'язано гр. ОСОБА_1 , власника нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлені два кондиціонери на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 до 10.12.2018.
Актом від 29.01.2019, складеним уповноваженими працівниками та у подальшому затвердженому ЛКП "Айсберг" зафіксовано факт не виконання розпорядження № 393 від 29.01.2019.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з Положенням про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 № 977 (із змінами) до повноважень Галицької районної адміністрації віднесено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).
Таким чином, за приписами вказаного Положення Галицька районна адміністрація має право звертатися у встановленому порядку до судових органів із вимогами щодо фактів самочинного будівництва і інших вимог, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 (зі змінами), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: 1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Підпунктом 3 пункту "б" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України "Про основи містобудування" № 2780-XII від 16.11.1992 (зі змінами).
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, в тому числі органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" № 2807-IV від 06.09.2005 (зі змінами) організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 цього ж Кодексу - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
При цьому, в силу ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з ч. 2 ст. 139 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу Української РСР, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства прийнято наказ № 76 від 17.05.2005, яким затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 927/1120.
За п. 1 Правил, ці Правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.
Контроль за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів здійснюється відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", ";Про захист прав споживачів" та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до термінів, що наводяться у правилах, власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.
Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту.
Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Згідно з підпунктом. 1.4.1. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Підпунктами 1.4.1, 1.4.2 Правил передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків (підпункт 1.4.3 Правил).
Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається (підпункт 1.4.4 Правил).
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, подаються документи за переліком, визначених у Правилах (підпункт 1.4.5 Правил).
Підпункт 1.4.6. Правил зазначає, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне -переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Згідно з п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Згідно з Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 01.02.2002 № 28 "Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м. Львова" та рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради, забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) з ушкодженням зовнішніх будівельних конструкцій і споруд, а також їх встановлення без відповідного дозволу.
Відповідно до вищевказаного Положення технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови, є: пристрої та устаткування інженерного забезпечення будинків і транспорту; пристрої нічного оформлення та освітлення фасадів будинків; великі радіоприймальні антени, антени супутникового телебачення; пристрої та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря.
Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова заборонено встановлення пристроїв системи вентиляції на фасадах будинків (видимих чи невидимих зі сторони вулиць) без відповідного погодження.
Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, який затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 28 від 01.02.2002 (з відповідними змінами, які були внесені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 833 від 09.09.2011) технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови, зокрема, є пристрої та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря.
Самовільним встановленням технічних елементів (пристроїв) є встановлення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд без оформлення у встановленому порядку дозволу на їх розміщення та без дотримання вимог Положення (п. 2.3. Положення).
Приписами п. 2.8, п. 4 вказаного Положення визначено, що дозвіл на встановлення технічних елементів (пристроїв) - це документ, виданий уповноваженим на це органом у порядку, передбаченому цим Положенням юридичній чи фізичній особі на розміщення технічного елемента (пристрою). Дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб, з вказанням місця розміщення елемента (пристрою).
Суд звертає також увагу на те, що згідно із рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.12.2005 №1311 "Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова" вул. АДРЕСА_1 знаходиться у межах історичного ареалу м. Львова.
Дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб з вказанням місця розміщення елементу (пристрою), чого відповідачем у справі зроблено не було.
Відповідно до підпункту 5.6 Порядку, демонтаж технічних елементів (пристроїв)у тому числі 2.1.4 Положення - пристроїв та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, здійснюють власники цих елементів (пристроїв)
У відповідності до ч. 1 ст.177 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і при домової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Разом з тим, до матеріалів справи представником позивача долучено акт від 05.07.2019 р ЛКП "Айсберг", відповідно до якого комісією у складі: головного інженера ЛКП "Айсберг" ОСОБА_5 , майстрів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з виходом на місце, а саме: АДРЕСА_1 , здійснила обстеження на предмет самовільного встановлення гр. ОСОБА_1 , на дворовому фасаді двох кондиціонерів. При комісійному обстеженні встановлено, що гр. ОСОБА_1 дані кондиціонери демонтував.
Представниця позивача доказів всупереч вказаному не надала, доказів, які б спростовували цей факт, однак в судовому засіданні зазначила, що відповідачем не демонтовано кронштейни та мережі (труби для фріону та електропровода), що може спричинити повторне встановлення даних кондиціонерів.
Суд звертає уваги на те, що позивач звернувся до суду із позовом про зобов'язання ОСОБА_1 , власника нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлені два кондиціонери на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 , разом з тим, актом від 05.07.2019 підтверджено факт його демонтування.
Згідно з вимогами ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд -
Вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 липня 2019 року.
Суддя Гулкевич І.З.