Справа № 453/827/19
№ провадження 1-кп/453/109/19
іменем України
26.07.2019 року Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2 ;
з участю прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
та потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження №12019140300000273 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 07.12.2018 року вироком Стрийського міськрайонного суду за ст. 128 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року допустив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 38552,30 грн., маючи можливість такі сплачувати, тобто злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Сколівського районного суду Львівської області аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 03.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що на сьогоднішній день у нього є заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_8 у сумі приблизно 38000 грн і він дійсно на протязі жовтня-травня 2019 року маючи можливість сплачувати аліменти, так як отримував за цей час дохід, цього не робив. На даний час він щиро розкаявся, обіцяє виплатити існуючу заборгованість та в подальшому сплачувати аліменти вчасно.
Ураховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі вищенаведеного, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості.
Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.
Крім того, як вбачається із досудової доповіді Сколівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області на обвинуваченного ОСОБА_4 , результати його оцінки не показали високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб, а отже, існує ймовірність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт на певний строк.
Міру покарання у виді громадських робіт на певний строк суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільного позову у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Судових витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу не обирати.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою, через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя