Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.
18 липня 2019 р.Справа № 520/2037/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «СВІТЛО ШАХТАРЯ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «СВІТЛО ШАХТАРЯ» про стягнення заборгованості, -
01.03.2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - пенсійний орган, Шевченківське ОУПФУ) до акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО ШАХТАРЯ» (далі - АТ «ХМЗ «СВІТЛО ШАХТАРЯ», підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 290.19876 грн.
Підтверджуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 посилається на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлення факту не належного здійснення захисту інтересів держави Шевченківським ОУПФУ, до компетенції якого віднесені повноваження, повідомленням на адресу пенсійного органу про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від Шевченківського ОУПФУ, що, на його думку, свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.
Заперечуючи проти вимог керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, у відзиві на адміністративний позов АТ «ХМЗ «СВІТЛО ШАХТАРЯ» спростовує факт направлення пенсійним органом на адресу підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій с саме за грудень 2018 року, січень 2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд визнав, що приєднані до справи копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, складені Шевченківським ОУПФУ м. Харкова, Київським ОУПФУ м. Харкова, Слобожанським ОУПФУ м. Харкова, Харківським приміським ОУПФУ м. Харкова, Індустріальним ОУПФУ м. Харкова, УПФУ в Московському районі м. Харкова, Дергачівським об'єднаним УПФУ Харківської області, Красноградським об'єднаним УПФУ Харківської області, Чугуївським об'єднаним УПФУ Харківської області, Зміївським об'єднаним УПФУ Харківської області, Селидовським ОУПФУ Донецької області, Бердичівським ОУПФУ, Лозівським ОУПФУ Харківської області, за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції.
Посилання представника відповідача, що останнім не отримано розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії до 20 січня поточного року, тобто 2018 року, суд визнав необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявний супровідний лист органу ПФУ від 19.01.2018 року № 128-03/49 про надіслання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії з січня 2018 року, з відміткою про отримання відповідачем 19.01.2018 року (а.с. 101). Суд також зазначив, що в матеріалах справи наявні розрахунки за місяць - грудень 2018 року, які також були направлені на адресу відповідача та отримано ним (а.с. 13, 17-18). В свою чергу, доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі АТ «ХМЗ «СВІТЛО ШАХТАРЯ» просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені вимог керівника Харківської місцевої прокуратури № 1.
АТ «ХМЗ «СВІТЛО ШАХТАРЯ» зазначає, що на підставі ст. 242 КАС України вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки вважає, що суми фактичних витрат, які міститься у доданих до позовної заяви розрахунках, не визнає, як такі, що не доведені та взагалі документально не підтверджені позивачем. Долучені до матеріалів справи розрахунки Пенсійного фонду не є належними доказами по справі, оскільки у порушення вимог Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України та підлягає застосуванню за правилами КАС України, у діях позивача має місце порушення вказаної Інструкції в частині складання розрахунків та порядку їх надіслання підприємству, пред'явлення адміністративного позову з порушенням строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в адміністративному позові.
У відзиві на апеляційну скаргу Шевченківське ОУПФУ зазначає, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій надходять від Управлінь Пенсійного фонду за місцем обліку пенсіонерів отримувачів пенсії інколи не своєчасно, тому Шевченківське ОУПФУ надсилає їх до підприємства по мірі надходження, роблячи позначки щодо періоду виникнення заборгованості. При цьому, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що АТ «ХМЗ «СВІТЛО ШАХТАРЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 00165712) перебуває на обліку в Шевченківському ОУПФУ м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи на АТ «Харківський машинобудівний завод «СВІТЛО ШАХТАРЯ» із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, а саме: ОСОБА_1 з 25.01.2009 року, ОСОБА_2 з 02.01.2014 року, ОСОБА_3 з 04.03.2010 року, ОСОБА_4 з 24.07.2010 року, ОСОБА_5 з 29.06.2012 року, ОСОБА_6 з 12.10.2016 року, ОСОБА_7 з 02.02.2013 року, ОСОБА_8 з 02.03.2010 року, ОСОБА_9 з 21.05.2013 року, ОСОБА_10 з 18.02.2014 року, ОСОБА_11 з 08.10.2013 року, ОСОБА_12 з 02.11.2013 року, ОСОБА_13 з 10.12.2014 року, ОСОБА_14 з 04.12.2016 року, ОСОБА_15 з 12.07.2017 року, ОСОБА_16 з 14.04.2008 року, ОСОБА_17 з 20.10.2005 року, ОСОБА_18 з 05.04.2016 року, ОСОБА_19 з 26.11.2006 року, ОСОБА_20 З 16.02.2007 року, ОСОБА_21 з 10.08.2007 року та іншим (повний перелік наведено у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень 2019 року (а.с. 14-16), за грудень 2018 року (а.с. 19-46) призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з відповідними розрахунками Шевченківським ОУПФУ м. Харкова понесено витрати на виплату та доставку пенсій зазначеним вище особам за грудень 2018 року у розмірі 193.565,02 грн, за січень 2019 року у розмірі 96.633,74 грн.
Супровідними листами: від 14.12.2018 року № 19586-03-3/49 (а.с. 18), що отриманий відповідачем 17.12.2018 року (а.с. 17) та від 18.01.2019 року № 782-03-3/49 (а.с. 13), що отриманий підприємством 21.01.2019 року (а.с. 13) Шевченківським ОУПФУ м. Харкова направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників). Згідно з вказаними розрахунками, сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2018 року склала 193.565,02 грн, за січень 2019 року - 96.633,74 грн.
Проте, відшкодування сум, понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період у загальному розмірі 290.198,76 грн відповідачем не здійснено.
Відповідно до ч. 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Враховуючи, що в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2018 року, січень 2019 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з позивачем, визначена відповідна частка плати підприємством з урахуванням стажу роботи на даному підприємстві таких осіб, колегія суддів вважає пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 290.198,76 грн у відшкодування витрат, понесених Шевченківським ОУПФУ м. Харкова на виплату та доставку пенсій вищезазначеним особам обґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).
Сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Разом з тим, надані до суду докази в обґрунтування факту неможливості Шевченківським ОУПФУ належним чином здійснювати захист інтересів держави, у зв'язку з відсутністю належного фінансування за статтею витрат «витрати на сплату судового збору», колегія суддів вважає достатньою обставиною для того, щоб захист означених інтересів здійснював прокурор, який в силу закону звільнений від обов'язку сплати судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи встановлені факти, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а висновок суду першої інстанцій правильним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «СВІТЛО ШАХТАРЯ» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 липня 2019 року.