Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/9052/2019
26 липня 2019 року місто Київ
справа № 366/2367/13
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року, ухвалене під головуванням судді Гончарука О.П., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспортбудінвест», третя особа Відкрите акціонерне товариство «Іванківрибсільгосп» про стягнення заборгованості по орендній платі, неустойки та визнання права власності, -
Рішенням Іванківського районного суд Київської області від 23 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 05 жовтня 2018 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 08 травня 2019 року ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для зазначенням того, коли саме ОСОБА_1 отримав копію рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року та за необхідності подати клопотання про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення та докази про це.
24 липня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року.
В обґрунтування клопотання зазначав, що 05 вересня 2018 року він, під час ознайомлення із відзивом у справі № Б8/129-11 дізнався про існування оскаржуваного рішення, а 01 жовтня 2018 року ознайомився з оскаржуваним рішенням з відкритого джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказував, що лише 25 червня 2019 року його представник ОСОБА_3 отримав змогу виготовити фотокопію зазначеного рішення під час ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції.
А тому, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки він пропущений з поважних причин.
Так, однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України реалізація цього права здійснюється, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами ч.1 ст.352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року, апелянт обґрунтовував її тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі №Б8/129-11 за його заявою про банкрутство ВАТ «Іванківрибсільгосп» визнано безспірним грошові вимоги заявника у розмірі 1077778,00 грн., введено процедуру розпорядження майном ВАТ «Іванківрибсільгосп» та призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5. При цьому, рішенням Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року, ухваленого після постановлення ухвали господарського суду, за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлові будівлі і споруди по АДРЕСА_1 , які належали ВАТ «Іванківрибсільгосп».
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надавелектронну копію ухвали Господарського суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі №Б8/129-11.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1 , оскільки визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлові будівлі і споруди по АДРЕСА_1 , які належали ВАТ «Іванківрибсільгосп» унеможливлюють включення вказаних будівель і споруд до складу ліквідаційної маси та задоволення вимог ініціюючого кредитора ВАТ «Іванківрибсільгосп» - ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції кодексу, яка діяла на час постановлення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Згідно з п.13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі та відповідно копія рішення останньому не направлялася та матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії рішення суду від 23 серпня 2013 року.
В апеляційній скарзі апелянтзазначав про те, що 05 вересня 2018 року він, під час ознайомлення із відзивом у справі №Б8/129-11, дізнався про існування оскаржуваного рішення, а 01 жовтня 2018 року ознайомився з рішенням з відкритого джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказував, що лише 25 червня 2019 року його представник ОСОБА_3 отримав змогу виготовити фотокопію зазначеного рішення під час ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції 05 жовтня 2018 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України прихожу до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважаю, що строк підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Згідно з ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з позовом до суду у серпні 2013 року та з заявою про зміну предмету позову від 20 серпня 2013 року) за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 229,40 грн. та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3441 грн., а за вимоги немайнового характеру ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати - 114,70 грн.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У частині 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з ч.4 ст.6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:
стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 60000 грн. та неустойку у вигляді пені в розмірі 1328,76 грн.;
визнати за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна - нежилі будівлі і споруди;
зобов'язати відповідача звільнити об'єкти об'єкти нерухомого майна - нежилі будівлі і спорудита повернути їх позивачеві.
Тобто, позовна заява містить дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги вимоги апеляційної скарги, апелянту необхідно було сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 5161,50 грн. (3441 грн.*150%) та за вимогу немайнового характеру у розмірі 172,05 грн. (114,70 грн. *150%), а всього 5333,55 грн.
При подачі апеляційної скарги апелянтом не надано доказів, які підтверджують сплату судового збору.
Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 5333,55 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
Крім того, ОСОБА_1 на обґрунтування своїх вимог апеляційної скарги надає електронну копію ухвали Господарського суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі №Б8/129-11.
Однак, з даної копії ухвали не можливо встановити осіб, які брали участь у справі, оскільки сторони в ній зазначені як: ОСОБА_1, ОСОБА_2.
А відтак, апелянту необхідно надати суду належним чином завірену копію ухвали Господарського суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі №Б8/129-11.
Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору та належним чином завірену копію ухвали Господарського суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі №Б8/129-11.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.127, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспортбудінвест», третя особа Відкрите акціонерне товариство «Іванківрибсільгосп» про стягнення заборгованості по орендній платі, неустойки та визнання права власності залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.