Провадження №1-кс/447/818/19
Справа №447/662/19
27 липня 2019 р. слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному проваджені № 12019140250000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2019 року, про обрання щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Львівської області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, раніше судимого, востаннє 10.09.2012 вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч. 2 ст. 185, із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , -
встановив:
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 307 та ч.2 ст.307 КК України, а саме у вчиненні декількох епізодів незаконного придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також збуту психотропних речовин.
27.07.2019 року слідчий СВ Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області звернувся в суд із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просять обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в наявності є ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, слідчий суддя встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
26.07.2019 ОСОБА_7 о 16 годині 39 хвилин затриманий працівниками Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області в порядку п. 1, п. 2 ч.1 ст. 208 КПК України, тобто під час вчинення кримінального правопорушення та безпосередньо після вчинення злочину.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України.
Наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, те що ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування або від суду, був затриманий працівниками поліції, в порядку п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, тобто під час вчинення кримінального правопорушення та безпосередньо після вчинення злочину. Крім цього, не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, не є опікуном будь-якої особи, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав'язків.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 , може незаконно впливати на свідків, понятих, у вказаному кримінальному провадженні, які в подальшому можуть вплинути на зміну підозри ОСОБА_7 , зокрема обтяжити її новими епізодами злочинної діяльності. Окрім цього, в ході досудового розслідування не допитано усіх свідків та можливих очевидці вчинених кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, яким ОСОБА_7 збував психотропні речовини.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 , може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється свідчить характер вчиненого правопорушення та показання свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконливого висновку, що клопотання необхідно задоволити, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, унеможливлять переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на потерпілого та свідків та перешкоджати встановленню істини у справі.
Відповідно до ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні. З урахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, розмір застави визначити відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задоволити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 23.09.2019 включно, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20 Львівської області.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 (п'ятдесяти ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 ( дев'яносто шість тисяч п'ятдесят ) гривень.
Підозрюваний , інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У випадку внесення підозрюваним застави, покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого СВ Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 на першу вимогу, не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора чи суду, утримуватися від спілкування з свідками, повідомляти суд про зміну місця проживання, перебування або роботи.
Ці обов'язки застосовуються до ОСОБА_7 на строк до набрання законної сили судовим рішенням, винесеним у кримінальному провадженні 12019140250000124,
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1