25 липня 2019 року м. Київ
Єдиний унікальний номер справи № 362/6168/16-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/8747/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Іванченка М.М.
суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі: Макаровій К.В.
за участю:
представника позивача ПАТ «Державний експортно-імпорний банк України» - Малік Т.І.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України» при визнання недійсним кредитного договору
за апеляційною скаргою Будниченка Олега Валерійовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України»
на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області постановленої 14 березня 2019 року в приміщенні суду в складі судді Корнієнко С.В.,-
Позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року.
В подальшому до суду звернувся ОСОБА_1 із зустрічним позовом до ПАТ «Державний експортно-імпорний банк України» в якому просив визнати недійсним кредитний договір №28808С60 від 7 квітня 2008 року.
Під час розгляду справи у суді представником відповідача подано клопотання про призначення по справі судового економічної експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника - ОСОБА_1 за Кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року, здійснений ПАТ «Державний екпортно-імпортний банк» станом на 28 грудня 2015 року, умовам укладеного між сторонами за Кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором?
2. Який реальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року станом на 28 грудня 2015 року з урахуванням умов вказаного кредитного договору, а також виписок по рахункам, що були відкриті до 7 квітня 2008 року?
3. Чи були допущені фінансові порушення ПАТ «Укрексімбанк» при розрахунку заборгованості за Кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року, у тому числі при нарахуванні основної суми боргу та пені на суму прострочених процентів та пені від суми простроченого основного платежу?
4.За якою процентною ставкою ПАТ «УкрСиббанк» здійснювалося нарахування заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №28808С60 від 7 квітня 2008 року по відсотках та чи відповідає це умовам вказаного договору?
В обґрунтування вказаного клопотання представником відповідача вказано, у розрахунках банку і у розрахунках позивача є суттєва різниця, а для повного та всебічного з'ясування обставин справи просив по справі призначити експертизу.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року по справі за позовом ПАТ «Державний експортно-імпорний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпорний банк України» про визнання недійсним кредитного договору на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи відповідає розрахунок заборгованості ОСОБА_1 умовам кредитного договору № 28808С60 від 7 квітня 2008 року, здійснений ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» станом на 28 грудня 2015 року, з врахуванням розрахункових документів щодо видачі та погашення кредиту за цим договором?
- Якщо ні, то чому?
- За якою процентною ставкою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» здійснювалося нарахування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №28808С60 від 07 квітня 2008 року по відсотках та чи відповідає це його умовам?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Будниченко О .В. в інтересах ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства. Зокрема зазначає, що відповідь на всі запитання, що поставлені на дослідження експертизи, наявна в матеріалах справи №362/6168/16-ц та вони не потребують спеціальних знань. Зокрема вказує, що перше та друге питання є виключно правовим питанням, що не належить до компетенції експерта.
Представник позивача ПАТ «Державний експортно-імпорний банк України» у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомляли.
З урахуванням викладеного та у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача та його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.
Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення по справі судово-економічної експертизи, районний суд виходив з підстав наявності правових підстав до його задоволення.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
В обґрунтування заявленого клопотання про призначення експертизи представник відповідача зазначав, що між розрахунком заборгованості, складеним банком та відповідачем має місце суттєва різниця, а ця обставина викликає сумнів у правильності визначення суми заборгованості, що може вплинути на законність рішення.
Враховуючи ту обставину, що вказане заявником питання потребує спеціальних знань в економічній галузі та з метою усунення суперечностей та неповноти розгляду справи судом по суті, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість задоволення районним судом клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до вимог ч.ч.4,5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Положеннями ч. 5 ст. 104 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Враховуючи необхідність у з'ясуванні обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань та з метою правильного вирішення заявленого, викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Апеляційний суд не може погодитися і з доводами скаржника, що судом першої інстанції порушено строки розгляду справи, зупинення провадження не повинно призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, оскільки зазначена обставина не є підставою для скасування ухвали про призначення судової експертизи.
Крім того, оскільки на вирішення експертів поставлені питання, що стосуються обставин, які підлягають доведенню, а також необхідність надання в розпорядження експертів матеріалів справи, одночасний розгляд даної справи та проведення експертизи є неможливим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, а відтак відсутні підстави для перерозподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Будниченка Олега Валерійовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпорний банк України» - залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 липня 2019 року.
Головуючий суддя:
Судді: