Справа №461/3452/19>
26 липня 2019 року м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Фролової Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львова у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 травня 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного 16 травня 2017 року договору між позивачем і відповідачем, ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 38519,00 грн. зі сплатою 25,34 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Відповідач скористалася кредитними коштами, проте зобов'язання за договором належним чином не виконала. Станом на 02 травня 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 57887,28 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 16 травня 2019 року дана позовна заява була залишена без руху. Заявою, яка надійшла до суду 03 червня 2019 року недоліки позовної заяви були усунені.
Ухвалою від 06 червня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача у позовній заяві, просив розглядати справу у його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач про відкриття спрощеного провадження повідомлена належним чином, про що свідчить розписка на поштовому повідомленні, яке повернулося до суду. Відповідач, не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд встановив, що 16 травня 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № R01/213.73893, згідно з яким банк надав клієнту кредит у сумі 38519,00 грн зі сплатою 25,34 % річних. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом та погасити кредит відповідно до графіку щомісячних платежів.
Відповідач отримала від банку кредитні кошти, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг ОСОБА_1 станом на 02 травня 2019 року становить 57887,28 грн та складається з основного боргу - 33045,73 грн, простроченого боргу - 2713,71 грн, строкових процентів - 397,22 грн, прострочених процентів - 8066,61 грн, пені за несвоєчасне погашення платежів - 13664,01 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає підставними та доведеними вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача у повному обсязі заборгованості за простроченим боргом, строковими процентами, простроченими процентами, нарахованою платою за обслуговування кредиту та простроченою платою за обслуговування кредиту.
Вирішуючи питання про розмір штрафних санкцій за невиконання договору, суд виходить з наступних правових підстав.
Обов'язок сплатити неустойку відповідачем виникає у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
За змістом приписів параграфу 2 Глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені.
У постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується. Перебіг позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Аналогічна позиція висловлена також Великою палатою Верховного суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа 444/9519/12, провадження № 14-10цс18).
Оскільки АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з цим позовом 14 травня 2019 року, тому стягненню з відповідача підлягає пеня за несвоєчасне погашення платежів лише за період 12 місяців перед зверненням кредитора до суду, а саме нарахована після 14 травня 2018 року, що становить 11885,47 грн відповідно до розрахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають суми основного боргу - 33045,73 грн, простроченого боргу - 2713,71 грн, строкових процентів - 397,22 грн, прострочених процентів - 8066,61 грн, пені за несвоєчасне погашення платежів - 11885,47 грн., всього - 56108,74 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплаченого судового збору, який у зв'язку з частковим задоволенням позову розраховується наступним чином: 56108,74 / 57887,28 х 1921,00 = 1861,98 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором, яка складається з: основного боргу - 33045,73 грн, простроченого боргу - 2713,71 грн, строкових процентів - 397,22 грн, прострочених процентів - 8066,61 грн, пені за несвоєчасне погашення платежів - 11885,47 грн., судових витрат - 1861,98 грн, всього - 57970 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн 72 коп.
Позивач (стягувач): акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: м. Львів, вул. Валова, 11.
Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Д. Фролова