22 липня 2019 року Справа № 580/1066/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участі: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,
представника відповідача 1 Некоз А.В. - за довіреністю,
представника відповідача 2 Ярош С.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на тридцять днів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачу у здійсненні виплати компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за втрату частини доходу (пенсії) у сумі 24085 грн 00 коп. у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суму компенсації у розмірі 36223 грн 99 коп. за втрату частини доходу (пенсії) у сумі 24085 грн 00 коп. у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суму відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24085 грн 10 коп., розмір якої становить 2167 грн 66 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на виконання постанови Жашківського районного суду Черкаської області від 09.08.2011 у справі № 2-а-3053/11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області провести з 09.02.2011 перерахунок пенсії позивача та доплати позивачу недоплаченої суми пенсії з урахуванням проведених виплат, виплату недонарахованої суми пенсії позивачу здійснено лише 30.11.2018. А тому на думку позивача, відповідно до норм Законів України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" позивач має право на відшкодування суми компенсації за втрату частини доходу (пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії.
Ухвалою суду від 02.04.2019 відкрито спрощене провадження у справі за даним позовом.
Заперечуючи проти позову 26.04.2019 відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки чинне законодавство України не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
У подальшому ухвалою від 02.05.2019 постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи №580/1066/19 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 22.05.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області.
26 червня 2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суми відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24085 грн 10 коп., розмір якої становить 2167 грн 66 коп.
Позивач у судове засідання не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, згідно з письмовими поясненнями наданими перед початком судового засідання 22.07.2019, просить суд розглянути справу за відсутності позивача та його представника.
Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд закрити провадження у справі в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суми відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії, оскільки дану вимогу належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, вирішуючи клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про закриття провадження у справі в частині, суд зазначає таке.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 09.08.2011 у справі № 2-а-3053/2011 визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Жашківському районі Черкаської області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Жашківському районі Черкаської області провести з 09.02.2011 провести перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком та шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та доплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.
Розпорядженням управління № 127828 від 25.08.2011 на виконання вказаного судового рішення здійснено перерахунок пенсії позивачу та додатково нараховано коштів у сумі 24 085 грн 10 коп.
Відповідно до виписки по рахунку позивача зарахування вказаних коштів на суму 24 085 грн 10 коп. на картковий рахунок позивача у АТ КБ "ПриватБанк" здійснено 30.11.2018.
У подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою від 14.01.2019, в якій просив здійснити нарахування та виплату компенсації на суму 36 223 грн 99 коп. за втрату частини доходу (пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати.
У відповідь на вказану заяву листом від 25.01.2019 № 9033/03-06 позивача повідомлено, що покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати коштів виконані управлінням у добровільному порядку та у межах повноважень покладених на управління.
Вважаючи протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у виплаті компенсації за втрату частини доходу (пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", позивач звернувся до суду з даними позовом, в якому також просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача суму відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24085 грн 10 коп., розмір якої становить 2167 грн 66 коп.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суми відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач посилається на факт тривалого позбавлення володіння виплаченими грошовими коштами, як належному йому майну в розумінні Цивільного кодексу України.
За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Отримавши пенсійні виплати, позивач набув право власності на виплачені грошові кошти. Йому як власнику цих коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ними.
Пенсія це одноразова або регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
На підставі постанови Жашківського районного суду Черкаської області від 09.08.2011 у справі № 2-а-3053/2011 позивач набув право власності на кошти та йому, як власнику цих коштів, належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ними.
Оскільки вказані позовні вимоги стосуються неможливості реалізації позивачем свого права власності та володіння на кошти, то у даному випадку наявний спір про право цивільне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016 (справі №6-495цс16) та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 (справа № П/811/1917/14), висновки якого, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд висновує, що цей спір не є публічно-правовим. Такий спір має приватно-правовий характер, з огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, що, у свою чергу, виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
На виконання вимог частини 1 статті 239 КАС України суд зазначає, що даний спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 47, 132, 142, 189, 238, 243, 248, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про закриття провадження в адміністративній справі № 580/1066/19 в частині - задовольнити повністю.
Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суми відповідальності у розмірі 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по виплаті суми пенсії у розмірі 24085 грн 10 коп., розмір якої становить 2167 грн 66 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 про право на звернення до суду з даними позовними вимогами у порядку цивільно-процесуального судочинства.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено 26.07.2019.
Суддя С.О. Кульчицький