про зупинення провадження у справі
23 липня 2019 року м. Рівне №460/1342/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідача: представник Мітчук О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_2
доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, в якому просить:
- стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7758,84грн;
- стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 58288,19грн.
Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
19.07.2019 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №821/1083/17.
У судовому засіданні 23.07.2019 представник відповідача підтримав подане клопотання та пояснив, що правовідносини у справах №460/1342/19 та №821/1083/17 є подібними, оскільки позивачі посилаються на норми ст.117 КЗпП України.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечила, вказавши, що наразі діє пряма норма - ст.117 КЗпП України, яку слід застосовувати суду, вирішуючи спір. Зупинення провадження за наведених підстав є правом, а не обов'язком суду.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ході судового розгляду справи суд з'ясував, що у межах провадження в адміністративній справі № 821/1083/17 судом надано оцінку подібним правовідносинам (у іншій справі).
Так, за змістом позовних вимог у справі № 821/1083/17 позивач просив суд стягнути відшкодування за затримку у виплаті недоотриманої суми одноразової грошової допомоги в розмірі 20449,52 грн посилаючись на положення статей 116, 117 КЗпП України, позаяк, незважаючи на наявність постанови суду, яка набрала законної сили та якою встановлено право на отримання належної позивачу суми одноразової грошової допомоги при скороченні штатів, відповідач так і не виплатив цю допомогу в повному обсязі.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що після ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та звернення його до виконання, відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом України «Про виконавче провадження», і положення статті 117 КЗпП України до таких правовідносин застосовуватися вже не можуть.
Приймаючи таке рішення, суд врахував висновок Європейського суду з прав людини у справі «Меньшакова проти України» (заява №377/02), у якому зазначено, що частина перша та частина друга статті 117 КЗпП України стосуються різних (відмінних між собою) правовідносин, що виникають у зв'язку зі звільненням працівника і виконанням роботодавцем свого обов'язку щодо розрахунку при звільненні. Зокрема, Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що після того, як суму заборгованості із заробітної плати звільненого працівника встановив суд (відповідно до частини другої статті 117 КЗпП України), правила щодо стягнення компенсації за кожен день затримки до дати фактичного розрахунку відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України не застосовуються до правовідносин, пов'язаних з виконанням судового рішення.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та прийнято нову, якою позов задоволено частково: стягнуто з Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів у розмірі 17362,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15, відповідно до якого непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що виплативши позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у нижчому розмірі, аніж це передбачено чинним законодавством, відповідач порушив його конституційні права на оплату праці у розмірах, передбачених законодавчими актами, у зв'язку з чим зобов'язаний разом із виплатою недоплаченої суми одноразової грошової допомоги відшкодувати працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2017 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі № 821/1083/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.11.2018 вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалу мотивовано тим, що суд вважає за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15 з аналогічними правовідносинами.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі № 821/1083/17.
Таким чином, на дату розгляду справи №460/1342/19 Великою Палатою Верховного Суду не вирішено порушене в ухвалі Верховного Суду від 08.11.2018 питання щодо застосування до подібних спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України та відступу від правового висновку Верховного Суду України у постанові від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15 з аналогічними правовідносинами.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішення касаційної інстанції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з переглядом Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 821/1083/17.
Керуючись статтями 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про зупинення провадження у справі.
Зупинити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 821/1083/17 (К/9901/2627/17).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу суду складено 24 липня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.