25 липня 2019 року м.ПолтаваСправа № 440/1949/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Миклясевич Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 27 березня 2019 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (КОАТУУ: НОМЕР_1 ) із складу земель запасу (кадастровий номер НОМЕР_2 , загальна площа 60,2451 га, код 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам),
- зобов'язати Білоцерківську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (КОАТУУ: НОМЕР_1 ) із складу земель запасу (кадастровий номер НОМЕР_2 , загальна площа 60,2451 га, код 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області протиправно відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до складу земель запасу, а не перебуває у користуванні громадян для цілей сінокосіння та випасання худоби.
24 червня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду від Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшли витребувані судом документиа та письмові пояснення в яких відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує (а.с. 27-28).
24 червня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 42).
26 червня 2019 року судом винесено ухвалу про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
01 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області із клопотанням у якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області із складу земель запасу (кадастровий номер НОМЕР_2 , загальною площею 60,2451 га) (а.с. 29-30).
Рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 27 березня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області із складу земель запасу (кадастровий номер НОМЕР_2 ), у зв'язку з тим, що згідно Акта прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року, цільове призначення даної земельної ділянки: для сінокосіння і випасання худоби. Згідно статті 34 Земельного кодексу України земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби надаються тільки в оренду (а.с. 20).
Позивач не погоджуючись із таким рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
На підставі пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За нормами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічні підстави для відмови у наданні вищевказаного дозволу закріплені в частині третій статті 123 Земельного кодексу України
Із аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
В свою чергу, із положень статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Таким чином, земельна ділянка на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 .
Згідно Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04 червня 2018 року №3968-СГ передано із державної власності, а Білоцерківська сільська рада Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади прийняла у комунальну власність земельні ділянки площею 2197,9453 га (а.с. 36).
За інформацією із публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 відноситься до земель комунальної власності (офіційне посилання: https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).
Отже, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, перебувають у власності Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та використовується для сінокосіння і випасання худоби.
Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.
Нормами частини другої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Таким чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для сінокосіння та випасання худоби можуть бути переданні громадянам виключно на умовах користування (в оренду).
Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведень земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність.
Відповідно до викопіювання з проекту перерозподілу земель між землекористувачами і землеволодільцями Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області земельна ділянка площею 60,2451 га з кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 38-39) відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням землі загального користування для громадського пасовища та сінокосіння, що унеможливлює її передачу у власність.
Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 40127978, юридична адреса: вул. Першотравнева, 9, с.Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38340) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повне рішення складено 26 липня 2019 року.
Суддя С.О. Удовіченко