Справа № 420/3812/19
26 липня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправною бездіяльність та про зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 26 червня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яка виражається у невиплаті ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у раніше встановленому розмірі та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 року по 30.04.2019 в раніше встановленому розмірі 11846,18 грн. з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою суду від 01 липня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року у справі №815/2463/18 Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі вчинено протиправну бездіяльність та допущено порушення прав позивача, а саме 22.12.2018 року відповідач нарахував пенсію позивачу у розмірі 11846,18 грн. та цього ж дня зменшив розмір пенсії до 11166,55 грн., про що позивач дізнався 19.01.2019 року, коли отримав пенсійну виплату. 19.01.2019 року позивачем отримано пенсію у розмірі 11166.55 грн. Враховуючи, що пенсія у розмірі 11846,18 грн. більше ніж 11166,55 грн., тому пенсійним фондом порушено пункт 2 розділу II Прикінцевих та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» та відбулось порушення прав позивача і протиправну дію щодо зменшення розміру пенсії позивача, неприпустимість вчинення якої застережена в пункті 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій».
11 липня 2019 року до суду від відповідача за вх.№24932/19 надійшов відзив на позов (а.с.28-29), у якому відповідач зазначає, що твердження позивача щодо розміру його пенсії станом на 01.09.2017 року 11685,08 грн. є хибним, оскільки у вказаний період розмір пенсії склав 10483,32 грн. Посилаючись на п.4-3 ст.115 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» ст.ст.4, 5, 25, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №2148-VIII дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України є законними та обґрунтованими, пенсія розрахована вірно та виплачується у розмірі 11166,54 грн.
Враховуючи викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 19 травня 2015 року розпорядженням управління пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси №3659 (а.с.48) призначено ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому при призначенні позивачу пенсії за віком було враховано стаж 42 роки 7 місяців 27 днів та застосовано величину оцінки одного року страхового стажу (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності) в розмірі 1,35%.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі №815/2463/18 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період служби у Збройних Силах з 21.07.1972 року по 01.12.2003 року загальним строком 36 років 8 місяців, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 08.08.1977 року по 25.08.1977 року і з 01.01.1985 року по 22.08.1987 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора, та період з 15.08.1989 року по 05.10.1993 року на пільгових умовах один місяць служби за два та з 30.04.2015 року провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням пільгового стажу, враховуючи фактично сплачені суми коштів (а.с.70-71).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 року по справі №815/2463/18 апеляційну скаргу управління повернуто (а.с.78).
22 грудня 2018 року на виконання вищевказаного рішення суду Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі було здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням стажу 50 років 3 місяці 9 днів та з використанням величини оцінки одного року страхового стажу (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності) в розмірі 1,35% (а.с.11-13, 74 зворот-75).
Розмір пенсії за віком позивача згідно вказаного перерахунку становив з 01 січня 2018 року: 11685,08 грн. + 161,10 грн. доплати за понаднормовий час = 11846,18 грн.
Цього ж дня 22 грудня 2018 року на виконання вищевказаного рішення суду Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі було повторно здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням стажу 50 років 3 місяці 9 днів та з використанням величини оцінки одного року страхового стажу (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності) в розмірі 1% (а.с.14-15, 77).
Розмір пенсії за віком позивача згідно вказаного перерахунку становив з 01 січня 2018 року 11005,45 грн. + 161,10 грн. доплати за понаднормовий час = 11166,55 грн.
Не погоджуючись з перерахованим розміром пенсії 11166,55 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003 року (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком), за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 року, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування2 № 1058-ІV від 09 березня 2003 року.
Законом України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».
Згідно пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII), пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII), з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Таким чином, враховуючи те, що пенсія за віком призначена позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, при перерахунку 22.12.2018 року пенсії позивачу відповідач, застосувавши величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % діяв у відповідності до норм пенсійного законодавства у межах повноважень.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на протокол перерахунку пенсії позивача від 22.12.2018 року, згідно якого було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, оскільки суд вважає, з урахуванням вищенаведених висновків, що такий був здійснений помилково.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ЕСНR 2000-1, «Онерллдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ЕСНR 2004-ХП, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року та «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15 вересня. 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128 та «Беєлер проти Італії», п. 119) (п. 70).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, - санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п.58, ЕСНR 2002-VIII) (п. 71).
Суд зазначає, що пенсія позивачу у розмірі 11846,18 грн. не виплачувалась, відповідно здійснення відповідачем 22 грудня 2018 року (в той самий день, що і помилковий перерахунок) перерахунку пенсії, згідно якого розмір пенсії позивача становить 11166,55 грн., не призвів до «втручання в нове право, набуте особою».
Відповідно абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Матеріалами справи підтверджено, що проведений 22 грудня 2018 року вірний перерахунок пенсії з 01.10.2017 року згідно Закону № 2148-VIII призвів до збільшення розміру пенсії позивача з 10483,32 грн. до 11166,55 грн. Таким чином, застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% замість 1,35% не призвело до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршило умов отримання пенсії позивачем.
При цьому суд також зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено про вчинення позивачем дій, що призвели до зменшення розміру його пенсії, однак у прохальній частині позову ставить вимогу визнати протиправною бездіяльність відповідача у невиплаті йому пенсії.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про: визнання протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яка виражається у невиплаті ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у раніше встановленому розмірі; зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 року по 30.04.2019 в раніше встановленому розмірі 11846,18 грн. з урахуванням вже виплачених сум - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідач - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (вул.Ільфа і Петрова, 4-а, м.Одеса, 65121, код ЄДРПОУ 41248812).
Суддя О.А. Вовченко
.