26 липня 2019 року м. Одеса Справа № 501/3242/18
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши в письмовому провадженні заяву на виконання ухвали про залишення позову без руху після за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 17.10.2018 року ВП № 57146974 про стягнення виконавчого збору в сумі 14892,00 грн. та про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 157,00 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2019 року справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 22.07.2019 року адміністративний позов після відкриття провадження було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.
Згідно вимог ухвали, позивач повинен був усунути недоліки шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчених документів доданих до позову та доказів сплати судового збору.
24.07.2019 року за вх.№26744/19 через канцелярію суду надійшла заява на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі № 501/3242/18 у якому представник позивача просить суд звільнити його від сплати судового збору.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі 750/6797/17, від 10.01.2018 року у справі № 821/1025/17, від 19.01.2018 року у справі 815/3710/17 та постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір».
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на обмежене бюджетне фінансування, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Такі підстави можуть створювати нерівність між позивачами, які не є суб'єктами владних повноважень, а тому суперечать положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд також зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно ч.7 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 160, 161,171, 242 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання представника позивача відмовити.
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Е.А. Іванов