Справа № 345/2399/19
Провадження № 22-ц/4808/978/19
Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.
Суддя-доповідач Ясеновенко
24 липня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,
секретаря Капущак С.В.,
з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду, постановлену у складі судді Якиміва Р.В. 06 червня 2019 року в м. Калуші,
05.06.2019 року головний державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області Івасів Я.Я. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
В поданні зазначив, що на виконанні Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області знаходиться виконавче провадження 56970978 з виконання виконавчого листа № 2-1546/2011, виданого 15.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 157 998,61 грн. заборгованості за договором кредиту.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 за даними ДФС України та Пенсійного фонду України доходів не отримує, на виклики державного виконавця для дачі пояснень не з'являється, у добровільному порядку рішення не виконує та не вживає заходи для виконання рішення суду за рахунок належної їй земельної ділянки, тобто ухиляється від виконання рішення суду, а вжитими заходами встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинала Державний кордон України та отримує доходи за кордоном, державний виконавець просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 управі виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2019 року подання головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області задоволено.
Постановлено тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу на строк до виконання нею зобов'язання за виконавчим листом №2-1546/2011, виданим 15.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 157 998,61 грн. боргу.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду.
Апелянт зазначає, що у поданні державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не доведено факту ухилення її, як боржника, від виконання зобов'язання, а наявність постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Судом не було враховано того, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 12.11.2012 року у справі № 0908/5907/2012 було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка була придбана за кошти, отримані за договором кредиту. Вона разом із дітьми знялась з реєстрації у цій квартирі, а ключі від квартири передала банку, тобто надала можливість банку реалізувати заставне майно.
ОСОБА_1 також вказує, що в ухвалі суду не зазначено на підставі яких доказів суд дійшов висновку про неможливість виконання рішення суду.
Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України.
Головний державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що ним було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду, а оскільки боржник у добровільному порядку не виконує рішення суду, суд обґрунтовано задовольнив подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу не визнала.
ОСОБА_1 та представник Калуського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця від 13.08.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1546/2011, виданого 15.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 157 998,61 грн. боргу.(а.с.4)
Постановою головного державного виконавця від 25.09.2018 року з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 в межах суми 173 918,47 грн. (а.с.5)
14.12.2018 року головним державним виконавцем складено акт про те, що за місцем реєстрації ОСОБА_1 в с. Мислів Калуського району належного їй майна не виявлено.(а.с.6)
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 26.03.2019 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,154 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Мислів Калуського району.(а.с.7)
Постановою головного державного виконавця від 08.04.2019 року на вказану земельну ділянку накладено арешт, а постановою від 15.04.2019 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості земельної ділянки. (а.с.8,9,11)
Згідно листа головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_1 у 2018 році двічі перетинала державний кордон України, перебування її за межами України було короткотерміновим.(а.с.12)
14.03.2019 року державним виконавцем сформовано запити до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, та Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та осіб-боржників, які отримують пенсії, згідно відповідей на які інформації щодо боржника ОСОБА_1 не знайдено (а.с. 13-15).
Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, державний виконавець зазначив, що за даними ДФС України та Пенсійного фонду України доходів вона не отримує, на виклики державного виконавця для дачі пояснень не з'являється, у добровільному порядку рішення не виконує та не вживає заходи для виконання рішення суду за рахунок належної їй земельної ділянки.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Тобто, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, а саме, про наявність факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, оскільки надані державним виконавцем документи свідчать про факт наявності не виконаного рішення суду, а не про факт ухилення боржника від його виконання. Ухвала суду не містить встановлених судом обставин справи та жодного обґрунтування висновку про необхідність тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Державний виконавець також не подав належних та допустимих документальних доказів направлення ОСОБА_1 вимог та викликів до державного виконавця.
Крім того, державний виконавець, наклав арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, яка згідно постанови про арешт майна боржника від 25.09.2018 року прийнята ОСОБА_1 на відповідальне зберігання. Тобто боржник не перешкоджає зверненню стягнення на належне їй майно, яке підлягає примусовій реалізації.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, не взяв до уваги положення п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, не зазначив жодних обставин, які свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
При таких обставинах ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частинами 1 та 2 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області слід стягнути на користь ОСОБА_1 384,20 грн. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2019 року скасувати та постановити нове рішення.
Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 384,20 грн. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Л.В. Ясеновенко
Судді: Г.П. Мелінишин
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.