25 липня 2019 року
м. Харків
справа № 639/2960/17
провадження № 22з/818/284/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року в складі судді Іванової І.В.,
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3/4 частки витрат на утримання будинку у розмірі 10 361,45 грн., витрати на придбання пічки, дров, облаштування димоходу у розмірі 35 621,06 грн., моральну шкоду у розмірі 4 000 грн., судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 липня 2017 року змінено у частині суми стягнення 3/4 часток на утримання будинку, зменшивши суму стягнення з 10 361,45 грн. до 1 463,34 грн.
Рішення суду в частині стягнення витрат на придбання пічки, дров, облаштування димоходу скасовано, у задоволенні цих вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування моральної шкоди скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору по 8,74 грн. з кожної.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_5 - задоволено. Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
19 липня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І.
Заява мотивована тим, що Генеральною прокуратурою України за його заявою відкрито кримінальне провадження щодо судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Благої І.С. та суддів Апеляційного суду Харківської області Кіся П.В., Кружиліної О.А. та Хорошевського О.М.
Судді Котелевець А.В., Бровченко І.О., Колтунова А.І. працюють в одному суді з суддями Кісем П.В., Кружиліною О.А. та Хорошевським О.М., щодо яких за його заявою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже вони не можуть бути неупередженими, розглядаючи справу за його позовом.
Зазначив, що суддями судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду під час розгляду справи за його участю заявлено самовідводи саме з цієї підстави і справу направлено для розгляду до Полтавського апеляційного суду згідно з підсудністю, визначеною Верховним Судом.
Вказав, що постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 639/2960/17 скасовано додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, у зв'язку з тим, що її прийнято неповноважним складом суду, зокрема, колегією суддів, до якої входили судді Кісь П.В. та Хорошевський О.М.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив відвести суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунову А.І. від розгляду справи.
Судова колегія, перевіривши доводи заяви, вважає, що підстави для задоволення відводу колегії суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. відсутні, виходячи з такого.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У пунктах 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості колегії суддів у заявника виникли у зв'язку з тим, що ці судді працюють в одному суді з суддями, щодо яких за його заявою відкрито кримінальне провадження. Вказані обставини не є підставою для відводу.
Судді Кружиліна О.А., Кісь П.В. та Хорошевський О.М., щодо яких внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 , не входять до складу колегії суддів, яка розглядає дану справу, та відкриття кримінального провадження щодо них жодним чином не впливає на неупередженість та об'єктивність суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. під час розгляду цієї справи.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що суддями судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду під час розгляду справи з його участю заявлено самовідводи, є безпідставними, оскільки розгляд даної кримінальної справи не має жодного відношення до вирішення цієї цивільної справи.
Посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 639/2960/17, якою скасовано додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у зв'язку з тим, що її прийнято неповноважним складом суду, зокрема, колегією суддів, до якої входили судді Кісь П.В. та Хорошевський О.М., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини також жодним чином не пов'язані з розглядом цієї справи.
Частиною 2 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно частини 3 статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об'єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. не має.
З огляду на необґрунтованість заявленого відводу, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України зупинити провадження у справі для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст.36, 37, 40, 182, 367 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. - визнати необґрунтованою.
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви щодо вирішення питання про відвід колегії суддів Котелевець А.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І. у відповідності до частини 1 статті 33 ЦПК України.
На час розгляду цього питання провадження у справі зупинити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення, але в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді І.О.Бровченко
А.І.Колтунова