Справа № 163/544/19 Провадження №33/802/473/19 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія: Доповідач: Філюк П. Т.
24 липня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Філюк П.Т., з участю представника Волинської митниці ДФС - Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Максиміва В.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 ,
Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Бельгії, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 49 252 (сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 50 копійок з конфіскацією в дохід держави 15 комплектів кімоно загальною вартістю 49 252,50 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волинської митниці ДФС України 513 (п'ятсот тринадцять) гривень витрат по справі за зберігання товарів та на користь держави 384 гривні 20 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він слідуючи 09.02.2019 року з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС автомобілем "Форд", номерний знак НОМЕР_1 , не задекларував за встановленою формою 15 комплектів кімоно загальною вартістю 49 252,50 гривень, що знаходились в багажному відділенні автомобіля разом із задекларованими товарами і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
У поданій апеляційній скарзі захисник Максимів В.М. вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що під час розгляду справи не здобуто доказів того, що дії ОСОБА_1 призвели до незабезпечення нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Також вказує, що вартість переміщуваних товарів є набагато нижчою ніж та, яка вказана у висновку експерта. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання не з'явились скаржник ОСОБА_1 та захисник скаржника - адвокат Максимів В.М., які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Повідомлення про причини неявки чи відкладення розгляду справи до апеляційного суду від вказаних осіб не надходило, що дає підстави розгляду справи за їх відсутності. Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі при прийнятті рішення.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це не заявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Вказане не заявлення з боку ОСОБА_1 за встановленою формою повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про порушення митних правил, митною декларацією, письмовими поясненнями порушника та пасажирів автомобіля ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, службовою запискою та висновком експерта.
Оскільки сумарна фактурна вартість переміщуваних ОСОБА_1 транзитних товарів перевищила встановлену ч.1 ст. 374 МК України норму, що вбачається з висновку експертизи № 142005901-0181 (а.с.26-28), тому транзит таких товарів підлягав обов'язковому письмовому декларуванню з наданням зобов'язання про транзит в порядку передбаченому для підприємств у відповідності до норм вказаного кодексу.
При винесенні постанови Любомльського районного суду Волинської області від 16 травня 2019 року суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, проаналізувавши їх у своїй сукупності надав правильну правову оцінку та дійшов обґрунтованого, мотивованого висновку щодо фактичних обставин та дій ОСОБА_1 , зокрема мотивувальна частина рішення суду містить вичерпні відповіді, щодо доводів апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; ...5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення .
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції з підстав зазначених в апеляційній скарзі, немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Максиміва В.М. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду П.Т.Філюк