Справа № 163/905/19 Провадження №33/802/470/19 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ст.471,472 МК України Доповідач: Філюк П. Т.
24 липня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду - Філюк П.Т., з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Д.Джиги на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 17 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженки село Мовники Іваничівського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 17 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень, провадження у справі за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення. Вилучені за даним протоколом 15 упаковок дитячих підгузок "Dada", 15 упаковок миючих капсул "Ariel" повернуто ОСОБА_1 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона слідуючи 05.04.2019 року з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС пасажиром автомобіля "Сітроен", номерний знак НОМЕР_1 , порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 15 упаковок дитячих підгузок "Dada", 15 упаковок миючих капсул "Ariel" загальною вартістю 5076,23 гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.
Крім цього, ОСОБА_1 ставилось у провину те, що вона, за вищевикладених обставин, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст. 374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст. ст. 366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст. 472 МК України т.в.о. заступника начальника митниці в апеляційній скарзі вказує на те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення в межах санкцій ст. ст. 471, 472 МК України, а також покласти витрати Волинської митниці ДФС за зберігання товару на митному складі митниці та судові витрати на відповідача.
Перевіривши доводи скарги, заслухавши представника митниці, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 471 МК України є вірною.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі при прийнятті рішення.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це не заявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об'єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що переміщуючи через митний кордон України товар, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_1 яка за формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявила про його переміщення, вказує лише на порушення останньою порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, не потребує.
На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи представника митного органу, щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат за зберігання товару на митному складі митниці та судові витрати, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника УПМП та МВ Д.Джиги залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 17 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду П.Т.Філюк