Постанова
Іменем України
23 липня 2019 року
м. Харків
справа № 636/4034/18
провадження № 22-ц/818/3191/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),
суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Кравченко О. О.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2018 року, ухвалене у складі судді Ковригіна О.С., -
У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_4 , якій відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області № 347 від 25 червня 1996 року, належала земельна частка розміром 8,53 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП імені Леніна с. Велика Бабка Чугуївського району Харківської області.
Посилаючись на те, що вони прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частину земельної частки (пай) розміром 8,53 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП імені Леніна, що належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Чугуївською районною державною адміністрацією 25 червня 1996 року, ОСОБА_2 просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 2/3 вищевказаної земельної ділянки.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2018 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на 1/3 частину земельної частки (пай) розміром 8,53 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП імені Леніна, с. Велика Бабка Чугуївського району Харківської області, що належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Чугуївської районної державної адміністрації від 25 червня 1996 року №347 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право на 2/3 частини вищевказаної земельної частки.
В апеляційній скарзі Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування скарги зазначила, що державний акт на право колективної власності на землю НОМЕР_2 (далі державний акт) КСП ім. Леніна відповідно до рішення Великобабчанської сільської ради народних депутатів від 05 квітня 1996 року № 2, був зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 05 вересня 1997 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже не набула права власності на землю, а тому земельна ділянка не входить до складу спадщини, крім того, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, не залучивши її до участі у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації Харківської області № 347 від 25 червня 1996 року, ОСОБА_4 , як члену КСП ім. Леніна Чугуївського району Харківської області було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 у розмірі 8,53 умовних кадастрових гектар землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Леніна Чугуївського району Харківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
На підставі розпорядження голови Чугуївської райдержадміністрації Харківської області від 15 лютого 2005 року сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 визнано недійсним як втрачений, видано дублікат сертифікату серії НОМЕР_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 на підставі сертифікату належало право на 8,53 умовних кадастрових гектар землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Леніна Чугуївського району Харківської області, позивачі спадщину прийняли шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а тому наявні фактичні та правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Проте повністю погодитись з такими висновками не можна.
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої статті 22, 23 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно зі ст. 1,5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств,а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку(пай), посвідченого сертифікатом.
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Згідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Тобто право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).
Таким чином, сторонами в цивільній справі є особи, які перебувають між собою в матеріальних правовідносинах, в яких суб'єктивному праву одного відповідає суб'єктивний обов'язок іншого й матеріально-правовий спір між якими є предметом судового розгляду.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, або особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що особу, до повноважень якої на час розгляду справи належить право розпорядження невитребуваними паями, до участі у справі не залучено, у зв'язку з чим вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані зі сплатою Чугуївською РДА судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1052,20 грн з кожної.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області судовий збір у розмірі по 1052,20 грн з кожної.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.
Головуючий Р.М. Піддубний
Судді А.В. Котелевець
О.Ю.Тичкова