Справа № 641/5291/18
Провадження № 22-ц/818/3245/19
18 липня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря: Сидорчук М.О.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаззбут»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаззбут», на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року у складі судді Курганникової О.А.,-
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, після уточнення (доповнення та збільшення) позовних вимог якого (а.с. 76 - 77) просив визнати незаконними та протиправними дії ТОВ «ХАРКІВГАЗЗБУТ» (надалі ТОВ) щодо вимагання сплати заборгованості за спожитий газ, визнати незаконною нараховану ТОВ заборгованість з оплати таких послуг, стягнути з ТОВ 2 837 грн 71 коп., що були сплачені безпідставно в рахунок не існуючої заборгованості, та 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що він є учасником бойових дій та інвалідом другої групи, має 100% пільгу на оплату комунальних послуг, яка розповсюджується також на членів його сім'ї. ТОВ не врахувало його пільгу та нарахувало йому заборгованість по сплаті за отримані послуги з газопостачання у розмірі 2 837 грн 71 коп. Такі дії відповідача є незаконними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом. Оскільки представники відповідача погрожували відключенням газу, ОСОБА_1 змушений сплатив зазначені кошти, але вважає таку сплату безпідставною і просить стягнути сплачені кошти з відповідача на свою користь. Крім цього, діями ТОВ щодо безпідставного нарахування заборгованості йому завдано моральної шкоди. Моральна шкода виразилася у стражданнях та хвилюваннях позивача, завданих знущанням та приниженням його прав з боку працівників відповідача. Протиправні дії відповідача негативно вплинули на стан його здоров'я, змусили його витрачати час та кошти на подання скарг, листів та позовів.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Дії ТОВ щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з серпня 2016 року по серпень 2018 року визнані незаконними. Стягнуто на користь позивача надмірно сплачені ним грошові кошти у розмірі 2837 грн 71 коп. В задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 має стовідсоткову пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі й за послуги газопостачання. Площа його будинку - 35,4 кв.м., що не перевищує норму, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 490. ТОВ здійснює нарахування за надані послуги з газопостачання для потреб населення, що підтверджується квитанцією про нарахування заборгованості та підтверджено представник відповідача в судовому засіданні, тому ТОВ є належним відповідачем по справі. Враховуючи викладене, суд задовольнив вимоги позивача про визнання незаконними дій ТОВ щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з серпня 2016 року по серпень 2018 року та стягнення з ТОВ на користь ОСОБА_1 надміру сплачених коштів за спожитий газ у розмірі 2 837 грн 71 коп. У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено, враховуючи їх недоведеність.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд правильно встановивши характер спірних правовідносин помилився у застосуванні норм матеріального права. А саме, безпідставно послався на п.п.2 п.2 постанови КМУ № 409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», що встановлює соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово - комунальних послуг для сімей ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та статті 61, 62, 63, 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань"): у разі користування газопостачанням у розмірі 42 квадратні метри опалювальної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім'ю. До спірних правовідносин підлягає застосуванню п.п.1, п.п. 5 п.3 Постанови КМУ № 409 від 06.08.2014, що передбачає застосування соціальних нормативів, у межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово - комунальних послуг у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 4 куб. метри на 1 кв.м. опалюваної площі в опалюваний період та 5, 4 куб. метри на 1 кв.м. за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представника ТОВ, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. п.4 ч.1, ч.4 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Як установлено судом і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується даними договору дарування від 17.11.2006 (а.с. 14). Крім ОСОБА_1 в будинку проживає та зареєстрований його батько ОСОБА_3 (а.с. 15).
Згідно даних пенсійних посвідчень № НОМЕР_1 від 14.04.2017, посвідчення № НОМЕР_2 від 19.09.2013, № НОМЕР_3 від 10.11.2009 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни, ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 10).
У період з 02.07.2015 по 19.12.2015 , з 05.01.2016 по 18.04.2016, з 09.05.2016 по 19.05.2016, з 29.06.2016 по 16.10.2016 ОСОБА_1 брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті належності, суверенітету та територіальної цілісності України і районі проведення антитерористичної операції сектор «М» м. Маріуполь Донецької області, що підтверджується даними довідки Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 17.10.2016 № 5273 (а.с.11).
Як власник будинку ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання та має 100 відсоткову пільгову знижку за користування газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання відповідно до вимог ст. 13 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі Закон № 3551-ХІІ).
Згідно довідки ТОВ від 23.08.2018 (а.с. 78) нарахування ОСОБА_1 плати за спожитий природний газ проводиться з урахуванням 100 відсоткової знижки за статусом «Інвалід війни 2 групи на 2 особи». Станом на серпень 2018 року позивачу нарахована заборгованість за спожитий газ, що виникла у зв'язку з неповною сплатою рахунків та перевищенням пільгової норми споживання природного газу (а.с. 62 - 63).
Згідно повідомлень про припинення газопостачання ТОВ двічі (09.08.2018 та 08.09.2018) повідомляло позивача про припинення газопостачання у разі не сплати заборгованості (а.с. 64). Позивачу також направлялося попередження про відключення (а.с. 65). Щоб запобігти відключенню газу позивач, в супереч вимог Закону № 3551-ХІІ про наявність у нього 100 відсоткової знижки при оплаті послуг за спожитий газ, сплатив на рахунок ТОВ грошові кошти у розмірі 2837 грн 71 коп. за надані йому послуги з газопостачання у період з серпня 2016 року по серпень 2018 року. ТОВ факт надходження від ОСОБА_1 коштів у зазначеному розмірі не заперечувало.
Судова колегія погоджується з висновком суду про те, що ТОВ є належним відповідачем у справі, оскільки згідно довідки від 23.08.2018 саме ТОВ здійснено нарахування за спожитий газ та з 01.07.2015 року здійснює господарську діяльність з постачання природного газу (а.с. 62 - 63).
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 13 Закону № 3551-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги надається 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Разом з тим, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції помилково керувався лише вимогами п.п. 2) п. 2 Постанови КМУ № 409 від 6 серпня 2014 року «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування » (надалі Постанова), відповідно до якої для сімей ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та статті 6-1, 6-2, 6-3, 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”), у разі користування газопостачанням соціальна норма житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії, становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім'ю. Суд не врахував вимоги підпунктів 1, 5 пункту 3 Постанови, що встановлюють соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, та використання природного газу для індивідуального опалення у розмірі 7 куб.м. природного газу (в редакції Постанови КМУ від 6.08.2014 № 409), 5,5 куб. метра природного газу (в редакції Постанови КМУ № 317 від 27.04.2016) та 4,5 куб. метра (в редакції постанови КМУ № 329 від 27.04.2018) на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Для громадян, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно.
В неопалювальний період соціальна пільга за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача надавалася у розмірі 9 куб. м. ( в редакції Постанови КМУ від 6.08.2014 № 409), 7,1 куб. м (в редакції Постанови КМУ № 317 від 27.04.2016) та - 5,4 куб. м на одну особу на місяць (в редакції Постанови КМУ № 609 від 18.08.2017).
Тому судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ щодо неправильного застосування норм матеріального права знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та згодна з рішенням суду про задоволення позову тому, що наведений відповідачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 не містить обґрунтованого розрахунку відповідно до площі будинку, що належить позивачу, як це передбачено Постановою. Сплата ОСОБА_1 суми боргу не позбавляє його можливості оспорити зазначений борг та вимагати повернення безпідставно сплачених коштів.
Представник ТОВ в судовому засіданні пояснив про неможливість надання іншого розрахунку, доводів позову ОСОБА_1 про безпідставне нарахування заборгованості не спростував.
Проте ТОВ не позбавлене можливості здійснити повторний розрахунок плати за спожитий газ ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови, й у разі його обґрунтованості вирішити питання про стягнення заборгованості у судовому порядку.
В іншій частині рішення суду не переглядалося та не оскаржувалося.
За таких обставин, апеляційна скарга представника ТОВ підлягає задоволенню частково. Рішення суду першої інстанції належить змінити в частині мотивів часткового задоволення позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаззбут», задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 23 липня 2019 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний