Справа № 524/6091/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1954/19Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
22 липня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.
Суддів: Бондаревської С.М., Бутенко С.Б.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича
на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 26.12.2015 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримала 31150,00 дол. США та зобов'язалася повернути їх до 19.06.2016 року включно. Проте, на даний час борг за договором позики не повернуто.
З урахуванням наведеного прохала стягнути на її користь з відповідача борг за договором позики в сумі 772800,35 грн. та вирішити питання судового збору.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , борг за договором позики від 26.12.2015 року в сумі 772800,35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , судові витрати в сумі 6890,00 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2019 року по справі №524/6091/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, залишено без задоволення.
З вказаним заочним рішенням не погодилась відповідач, представник якої в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відповідач не подала відзив на позов, оскільки судом не було встановлено строк його подачі.
При цьому, зазначає, що, оскільки ОСОБА_2 з обґрунтованих причин не мала змоги надати суду відзив на позовну заяву, а заперечення проти вимог ОСОБА_1 ґрунтувались саме на тому, що відповідач не підписувала дійсну розписку в день, який позначено на розписці та не отримувала коштів у позику, призначення додаткової експертизи мало вирішальне значення для правильного вирішення справи в місцевому суді.
Відтак, вважає, що для дійсного встановлення факту чи підписувала відповідач боргову розписку у день її складання необхідно призначати додаткову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оскільки експертна установа, визначена місцевим судом, не може вирішити відповідне питання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.06.2019 року відкрито провадження по даній справі.
Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 26.06.2019 року закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2019 року.
Справу призначено до розгляду в приміщенні апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 13:20 год. 08 липня 2019 року, зал судового засідання №3. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено учасників справи
Доручено Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області (39605, Полтавська область м. Кременчук, вул. Троїцька, 37/49) забезпечити проведення судового засідання, яке відбудеться 08 липня 2019 року о 13 годині 20 хвилин, в приміщенні Полтавського апеляційного суду, зал судових засідань №3, в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду та участь у ньому відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича.
Дана ухвала направлена, зокрема, і адвокату відповідача Близнюку І.В.
Згідно ч.ч.2,4 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
08.07.2019 року адвокат Близнюк І.В. надіслав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в інших судових засіданнях, долучивши роздруківки з сайту Судової влади.
Зважаючи на те, що справу було призначено до слухання уперше вказане клопотання представника відповідача було задоволено, та розгляд даної справи було відкладено слуханням на 11 год. 20 хв. 22.07.2019 року.
Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 09.07.2019 року доручено Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області (39605, Полтавська область м. Кременчук, вул. Троїцька, 37/49) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні цього ж суду та участь у ній відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича, яке відбудеться 22 липня 2019 року о 11 годині 20 хвилин, в приміщенні Полтавського апеляційного суду, зал судових засідань №3.
Проте, 22.07.2019 року адвокат Близнюк І.В. повторно надіслав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в інших судових засіданнях з роздруківкою з сайту Судової влади.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За нормою ч.1 ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на обізнаність заявника про час та дату слухання справи, повторність заяви про перенесення слухання справи, повторне призначення судового засідання в режимі відеоконференції, за клопотанням адвоката відповідача, для досягнення максимальної зручності учасникам процесу з'явитися на слухання справи, колегія суддів вважає, що відповідач та його представник не з'явились у судове засідання без поважних причин, та в їх діях вбачається зловживання процесуальними правами. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що і в суді першої інстанції судові засідання неодноразово відкладалися через аналогічні заяви представника відповідача, що призвело до затягування розгляду справи.
Відтак, враховуючи, що апелянт завчасно належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення порушення встановлених цивільно-процесуальним законодавством України строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання та повторного відкладення розгляду справи колегія суддів не вбачає та вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Близнюка І.В.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як установлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 26.12.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким відповідач отримала від позивача кошти в сумі 31150,00 дол. США, що в еквіваленті до гривні дорівнює 780000,00 грн., строком на 6 місяців, з останньою датою повернення 19.06.2016 року (а.с.7).
Також, як установлено місцевим судом, борг ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 не повернула.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, то наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми боргу, розрахованої станом на день подачі позову в сумі 772800,35 грн., що еквівалентно 31150,00 дол. США.
Такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За нормою ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).
У тексті боргової розписки повинна бути обов'язково вказана детальна інформація про сторони договору, яка дозволяє точно ідентифікувати боржника і позикодавця. Для цього на папері закріплюються такі відомості: прізвища, імена, по батькові; номери та серії паспортів; адреса прописки. Також в розписці повинна бути вказана грошова сума, яка була передана боржнику, цифрове значення необхідно продублювати прописом.
З наведеного слідує, що боргова розписка є, так би мовити, гарантією договору позики, його підтвердженням.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
(Наведене відповідає правовому висновку Верховного суду України від 18 вересня 2013 року, зробленого при розгляді справи №6-63цс13).
Згідно правової позиції Верховного суду України, висловленої при розгляді цивільної справи від 02.07.2014 року №6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
З детального аналізу змісту боргової розписки вбачається, що при її складанні сторонами було дотримано всіх істотних умов, а саме - прізвища, ім'я і по батькові сторін, паспортні дані, місце проживання позичальника, валюту позики, дату її складання, обов'язок повернення суми позики у визначений строк - 6 міс., а саме до 19.06.2016 року, підпис відповідача.
Окрім того, як убачається з висновку комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №25429/6 за справою 524/6091/16-ц(2/524/214/17) від 21.05.2018 року, виконаної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф.. М.С. Бокаріуса:
1.Відповідь на перше та друге питання - Підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 26.12.2015, розташований в рядку «Н.М.Ткаченко» - виконаний рукописним способом за допомогою пишучого вузла кулькової ручки, стрижень якої заправлений пастою синього-фіолетового кольору для кулькових ручок, без попередньої технічної підготовки ОСОБА_2 ;
2.Відповідь на третє, четверте та п'яте питання - Встановити час (конкретну дату) виконання в наданій на дослідження «Розписці» від 26.12.2015 підписів від імені «Г.Т. Гарбузюк», «І.П. Редченко», «Д.М. Олянич», «Н.М. Ткаченко», що нанесені пастою (пастами) для кулькових ручок, не представлялось можливим через відсутність в Харківському НДІСЕ спеціального обладнання (а.с.143-151).
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно доведеності факту написання ОСОБА_2 спірної боргової розписки та отримання нею від ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 31150,00 дол. США., відтак, позовні вимоги були правомірно задоволенні в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що матеріалами справи не встановлено дійсної дати складання спірної розписки, відтак, і факту отримання грошей, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказана розписка містить дату складання - 26.12.2015 року та в ній зазначено про отримання ОСОБА_2 грошових коштів в борг від ОСОБА_1 у відповідній сумі. При цьому, апелянт погодила зміст даної розписки власним підписом, дійсність якого встановлена експертним висновком. Окрім того, в тексті розписки зазначено від імені ОСОБА_2 : «Мною прочитано. Написано вірно, власноруч, без фізичного та морального тиску».
Окрім того, з аналізу спірної розписки вбачається, що вона в повній мірі підтверджує факт укладення договору позики, а також засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Питання про недійсність спірного правочину апелянтом у місцевому суді не ставилось.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту написання ОСОБА_2 спірної боргової розписки саме 15.06.2015 року, та отримання нею грошових коштів в борг від позивача того ж дня, який і необхідно вважати днем укладення договору позики.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості подачі відзиву, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки наведені обставини в жодній мірі не впливають на правильність висновку місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на наявність підстав для призначення у даній справі додаткової експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, для дійсного встановлення факту чи підписувала відповідач боргову розписку у день її складання, суд апеляційної інстанції вважає не обгрунтованим, як з мотивів, наведених в оскаржуваному рішенні, так і з підстав, зазначених в ухвалі колегії суддів від 22.07.2019 року, якою у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича, - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2019 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ С.М. Бондаревська
С.Б. Бутенко