Справа № 554/3763/19 Номер провадження 33/814/661/19Головуючий у 1-й інстанції Струков О. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
24 липня 2019 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 10 травня 2019 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно постанови, 24 квітня 2019 року, ОСОБА_1 близько 13 години 45 хвилин, керуючи автомобілем «Volkwagen Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в м.Полтава по вул. Кагамлика, 48, в порушення п.2.9а ПДР, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, зі згоди водія, за допомогою алкотестеру «Драгер» № 0033, який показав позитивний результат, а саме 2,68 ‰.
Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 .
Просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування вимог вказує, що працівниками поліції у протоколі не вказано ознак алкогольного сп'яніння, які нібито виявлені у нього, тому підстав для проведення огляду на стан сп'яніння у працівників поліції не було.
Також, вказує на тотожність письмових пояснень свідків, а тому суд помилково використав їх в якості доказу його вини.
Вказує, що працівниками поліції не зафіксовано саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, як того вимагає ч.1 ст.130 КУпАП, навпаки стверджує, що він не здійснював функції водія, що підтверджується і відеозаписом.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
ОСОБА_1 неодноразово направлялися судові виклики до апеляційного суду, однак з невідомих причин в судові засідання останній не з'являвся, заяв про відкладення суду не надавав. Також, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті апеляційного суду. Неявка останнього в суд свідчить про його послідовне небажання бути присутнім під час апеляційного розгляду справи, тому вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суддею першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317454 від 24 квітня 2019 року, письмовими поясненнями свідків, тестуванням на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6820" (прилад № ARHK-0033). Результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 2,68 проміле.
Як вбачається з письмових пояснень свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 24.04.2019 о 14 год. 25 хв. вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків та в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера "Драгер".
Вказані обставини підтверджуються і даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, за його згодою, проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Драгер, у присутності двох свідків.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, тобто не виконував функції водія спростовуються переглянутим відеозаписом події, де чітко зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинка працівниками патрульної поліції.
Доводи апелянта щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння, які виявлені у нього не спростовує висновки суду про його винуватість та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 10 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.М.Герасименко