Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №803/1646/17
адміністративне провадження №К/9901/64679/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №803/1646/17
за позовом Турійського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді - Волдінера Ф.А., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді - Обрізко І.М., суддів - Большакової О.О., Онишкевича Т.В.,
І. Суть спору
1. Турійський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Турійський РС Управління ДМС у Волинській області) звернувся з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - УДВС ГТУЮ у Волинській області), в якому просив:
1.1 визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. щодо відкриття виконавчого провадження від 21 листопада 2017 року ВП № 55197798;
1.2 скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 21 листопада 2017 року ВП № 55197798.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорювана постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, оскільки боржником у ній зазначено Турійський РС Управління ДМС у Волинській області, який не має статусу юридичної особи.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області зі заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №733/2017, виданого Волинським окружним адміністративним судом 13 листопада 2017 року.
4. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценею Г.Г. 21 листопада 2017 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55197798 з виконання виконавчого листа № 733/2017.
5. Боржником у вказаній постанові визначено Турійський РС Управління ДМС у Волинській області, зазначено його адресу: Волинська обл., Турійський р-н, смт. Турійськ, майдан Центральний, 5 та код ЄДРПОУ - 37821586.
6. Як установили суди попередніх інстанцій, за ідентифікаційним кодом « 37821586» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване Управління ДМС України у Волинській області.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі №803/1646/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, адміністративний позов задоволений:
7.1 визнано протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Грицені Г.Г. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 55197798 від 21 листопада 2017 року;
7.2 скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Грицені Г.Г. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55197798 від 21 листопада 2017 року.
8. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що боржником у виконавчому провадженні можуть бути лише держава або фізична чи юридична особа.
9. Установивши, що боржником у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження №55197798 зазначено Турійський РС Управління ДМС у Волинській області, який є лише структурним підрозділом Управління ДМС у Волинській області, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження №55197798.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
11. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що Турійський РС Управління ДМС у Волинській області не може бути боржником у виконавчому провадженні.
12. Посилаючись на положення про Турійський РС Управління ДМС у Волинській області, скаржник стверджує, що саме на нього покладені обов'язки щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що Турійський РС Управління ДМС у Волинській області не є юридичною особою, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що він не може бути боржником у виконавчому провадженні.
14. Відповідач по суті вимог касаційної скарги зазначив, що виконавче провадження №55197798 було відкрите у чіткій відповідності до виконавчого документа, виданого Волинським окружним адміністративним судом, боржником за яким є Турійський РС Управління ДМС у Волинській області.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року №720/0/78-19, у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
17. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019, касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Радишевської О.Р. (судді-доповідача), Кашпур О.В., Уханенка С.А.
V. Джерела права й акти їх застосування
18. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
23. Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів і на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
24. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
25. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
27. Абзацом першим частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
28. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
29. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
30. Відповідно до частини першої та другої статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
31. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
32. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
VI. Позиція Верховного Суду
33. Оцінюючи спірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№55197798, Суд керується тим, що за умови звернення стягувача до державного виконавця з заявою та виконавчим документом, форма і зміст якого відповідають вимогам, установленим частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня ухвалити процесуальне рішення про відкриття виконавчого провадження.
34. Виконавчі документи, що не відповідають указаним вимогам, не приймаються до примусового виконання та повертаються стягувачеві.
35. Суди попередніх інстанцій встановили, що виконавчий лист від 13 листопада 2017 року №733/2017 містив обов'язкові відомості, у тому числі інформацію про боржника, що узгоджується зі змістом пункту 3 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, а саме: найменування боржника - Турійський РС ДМС у Волинській області; адресу - Волинська область, Турійський район, смт. Турійськ, майдан Центральний, 5; ідентифікаційний код - 37821586.
36. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що виконавчий документ, на підставі якого відкрите виконавче провадження ВП №55197798, не відповідав вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, оскільки боржником у ньому був зазначений Турійський районний сектор ДМС у Волинській області, який не має статусу юридичної особи, є помилковим.
37. Для цілей застосування Закону №1404-VIII під боржником розуміється суб'єкт (держава, фізична або юридична особа), на якого відповідним рішенням суду або іншого уповноваженого органу, покладено обов'язок щодо виконання рішення.
38. Наведене визначення кореспондується зі змістом частини першої статті 258 КАС України (у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа), відповідно до якої за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
39. Отже, боржником за виконавчим листом є сторона в справі, не на користь якої ухвалене рішення, та на яку судом відповідним рішенням покладений певний обов'язок, що забезпечує поновлення порушених прав іншої сторони.
40. Суд зазначає, що судовим рішенням у справі №803/941/17 обов'язок оформити та видати ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки був покладений саме на Турійський РС ДМС у Волинській області.
41. Таким чином, зазначені у виконавчому листі від 13 листопада 2017 року №733 і в оспорюваній постанові про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника узгоджувалися зі змістом резолютивної частини рішення у справі №803/941/17.
42. Суд зазначає, що вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державні виконавці досліджують виключно форму і зміст виконавчого документа на предмет наявності у ньому обов'язкових реквізитів, і не наділені повноваженнями давати оцінку тому, чи правильно суд, який розглядав справу, визначив особу, якій належить виконати відповідний обов'язок.
43. Наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, є підставою для звернення до суду, який видав виконавчий документ, з поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення, і не може слугувати підставою для повернення виконавчого документа без виконання.
44. Беручи до уваги, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність у виконавчому листі від 13 листопада 2017 року №733 у справі №803/941/17 обов'язкових реквізитів, суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що вказаний виконавчий лист не міг бути прийнятий для примусового виконання.
45. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 листопада 2017 року ВП №55197798 ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права і не відповідають обставинам справи.
46. Згідно з статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
47. Відповідно до вимог статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
48. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
49. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
50. З огляду на викладене, ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Суд уважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
VII. Судові витрати
51. Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
52. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
53. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити.
54. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в справі №803/1646/17 скасувати.
55. Прийняти в справі №803/1646/17 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Турійського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови відмовити.
56. Судові витрати розподілу не підлягають.
57. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко