Справа № 560/567/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
25 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року (ухвалене в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не зараховує до пільгового стажу спірний період роботи, внаслідок чого порушує його право на призначення пенсії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
03 липня 2019 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.
12 липня 2019 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 23.07.2019 року було винесено протокольну ухвалу.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог відповідно до ст. 308 КАС України, та відзив колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 10.07.2018 року позивач, якому виповнилось 55 років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено звірку достовірності видачі довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, виданих СТОВ «Довіра» від 25.06.2018 року № 1797 та ТОВ «Серединецьке» від 13.06.2018 року № 47/1 первинним документам.
За результатами звірки управлінням складено довідку про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до якої позивачу враховано наступні періоди роботи:
- з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року, з 31.03.2009 року по 30.11.2009 року, з 26.04.2010 року по 08.01.2011 року з 31.03.2011 року по 09.01.2012 року у СТОВ «Довіра»;
- з 12.03.2014 року по 01.12.2014 року, з 06.03.2015 року по 25.12.2015 року, з 04.03.2016 року по 16.01.2017 року, з 01.03.2017 року по 31.05.2018 року у ТОВ «Серединецьке».
Решту періодів роботи в пільговий стаж не зараховано.
02.10.2018 року відповідач прийняв рішення №12 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю у нього необхідного пільгового стажу.
Про вказане рішення, відповідач 23.10.2018 року листом №34886/03 повідомив позивача, а саме зазначив, що до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення не враховано період роботи з 02.05.1984 року по 31.12.1998 року, оскільки робота позивача на посаді тракториста не підтверджується первинними документами.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 27 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно зі статтею 62 Закону України №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (далі Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
Також за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Таким чином, діючим законодавством прямо передбачена можливість підтвердження стажу роботи працівника у спосіб отримання довідок або показань свідків.
Пунктом 1 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 №439/1148/17.
Даючи правову оцінку доводам апелянта щодо відсутності підстав для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу позивачу, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
З матеріалів адміністративної справи, зокрема з трудової книжки встановлено, що позивач 02.05.1984 року прийнятий у колгосп ім. Щорса смт. Антоніни, Красилівського району, Хмельницької області трактористом у тракторну бригаду. Того ж дня він прийнятий у члени колгоспу ім. Щорса.
26.02.1993 року колгосп ім. Щорса реорганізовано в КСП "Антоніни", 25.02.2000 року КСП "Антоніни" реорганізовано в СТОВ "Довіра".
15.12.2008 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою двох сторін.
Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка СТОВ «Довіра» від 25.06.2018 року № 1797, яка підтверджує факт роботи позивача з 02.05.1984 року по 15.12.2008 року, з 31.03.2009 року по 30.11.2009 року, з 26.04.2010 року по 08.01.2011 року, з 31.03.2011 року по 09.01.2012 року на посаді тракториста - машиніста та те, що він був безпосередньо задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, або на протязі календарного року в тваринництві.
Водночас, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка ТОВ «Серединецьке» від 13.06.2018 року № 47/1, згідно якої ОСОБА_1. з 12.03.2014 року по 01.12.2014 року, з 06.03.2015 року по 25.12.2015 року, з 04.03.2016 року по 16.01.2017 року, з 01.03.2017 року по даний час працює трактористом - машиністом; копія довідки СТОВ "Довіра" №1790 від 18.06.2018 року з приводу реорганізації колгоспу ім. Щорса в КСП "Антоніни" та реорганізації 25 лютого 2000 року КСП "Антоніни" в СТОВ "Довіра".
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що періоди роботи позивача трактористом, зазначені у наданій довідці СТОВ «Довіра» від 25.06.2018 року № 1797, узгоджуються із записами у трудовій книжці, а робота позивача на посаді тракториста безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 , посвідченням механізатора сільського господарства №10 від 06.04.1984 року та посвідченням тракториста-машиніста першого класу №6455725 від 08.07.1988 року.
Таким чином, на час звернення із заявою до відповідача позивач мав достатній стаж (більше 20 років на роботах тракториста-машиніста) для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з підпунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який підтверджений записами трудової книжки позивача, довідкою СТОВ "Довіра" від 25.06.2018 року №1797.
Разом з цим, докази того, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста, не спростовані відповідачем та у своїй сукупності дозволяють дійти до висновку про те, що у вказані періоди часу позивач працював саме на посаді тракториста, тобто на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо неврахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та як наслідок відмова у призначенні пенсії є протиправними.
З огляду на вищезазначені обставини справи, а також наявність відповідних в трудовій книжці позивача записів, які підтверджують пільговий характер роботи та професію позивача, приймаючи до уваги наявність пільгового стажу, колегія суддів приходить до висновку, що позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.