Справа № 727/4730/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Смотрицький В.Г.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
25 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 червня 2019 року (суддя Смотрицький В.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 4 роти 1 батальону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Венгринюк Юліани Юріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Поліцейського 4 роти 1 батальону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Венгринюк Юліани Юріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1074970 і накладенння адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 червня 2019 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, що призвело до недотримання вимог ПДР України. Крім того, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не в повній мірі надана оцінка обставинам справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою серії ЕАВ №1074970 від 17.04.2019 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.11-12) за те, що він 17.04.2019 року о 09.36 годині здійснив парковку автомобіля марки «Chevrolet Aveo LS», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Калинівська, 13-А м. Чернівці, другим рядом на проїзній частині, чим порушив п.15.4 Правил дорожнього руху України, а саме: порушення правил стоянки, розміщення транспортного засобу на проїзній частині в два і більше ряди.
Позивач, вважаючи постанову інспектора патрульної поліції протиправною та такою, що прийнята з порушенням його прав, звернувся до суду з позовом про її скасування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийняття постанови серії ЕАВ №1074970 від 17.04.2019, в той час як позивачем не надано належних обґрунтувань та доказів протилежного. Зокрема, на підтвердження винесеної постанови, представником відповідача надано відеозапис фіксації правопорушення з якого вбачається порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.15.4. Правил дорожнього руху України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.
Пункт 15.4 Правил дорожнього руху України відноситься до розділу з назвою «Зупинка і стоянка» і стосується як зупинки, так і стоянки транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» цоліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі автоматичну фото- і відеотехніку.
Судом встановлено, що 17 квітня 2019 року, інспекторами патрульної поліції проводилась фіксація на місці події факту правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Переглянувши відеозапис фіксації правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що озивач створив загрозу безпеки руху як для водіїв, які рухались в інтенсивному потоці в попутному напрямку, так і для пішоходів, оскільки водій здійснив зупинку автомобіля посеред проїзної частини, чим порушив п. 15.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивачем не заперечується факт зупинки автомобіля у невстановленому місці.
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення позивачем вимог пункту 15.4 ПДР та не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутністі підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.