Справа № 120/735/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
25 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (рішення ухвалено 06.05.2019р. у м.Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що в 2011 році йому - як колишньому працівнику управління Державної автомобільної інспекції УМВС у Вінницькій області, звільненому у запас Збройних Сил Наказом №121 о/с від 12.07.2011 року по статті 64 п. "б" (через хворобу), була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога відповідно до вимог постанови КМУ від 12.05.2007 року №707, у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Разом із тим, 31.07.2018 року за результатами огляду МСЕК йому було встановлено 90% втрати працездатності, в зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та інвалідність І групи "Б". Як наслідок, він звернувся до відповідача -2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням першої групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. В жовтні 2018 року відповідачем -2 сформовано висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію", в сумі 404457,20 грн. Разом із тим, 20.11.2018 року листом МВС України №15/2-4366 матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто на підставі п.4 Постанови КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Вважає такі дії протиправними.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області підготувати висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, без врахування раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку №850 від 21.10.2015 року, по заяві ОСОБА_1 від 11.10.2018 року щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності з 31.07.2018 року внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
В решті позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки з моменту первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, МВС України не вбачає законних підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що у 2011 році позивачу, як колишньому працівнику управління Державної автомобільної інспекції УМВС у Вінницькій області, звільненому у запас Збройних Сил Наказом №121 о/с від 12.07.2011 року по статті 64 п."б" (через хворобу), нарахована та виплачена одноразова грошова допомога відповідно до вимог постанови КМУ від 12.05.2007 року №707, у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
31.07.2018 року за результатами чергового огляду МСЕК позивачу встановлено 90% втрати працездатності, в зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та інвалідність І групи "Б".
Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Встановлено, що в жовтні 2018 року відповідачем 2 сформовано висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію", в сумі 404457,20 грн.
Однако, 20.11.2018 року листом МВС України №15/2-4366 матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто на підставі п.4 Постанови КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Як слідує із даного листа, підставою для повернення матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 слугувало те, що з дати первинного огляду МСЕК ОСОБА_1 - 18.07.2011 року до повторного огляду - 31.07.2018 року пройшло більше двох років, тому це суперечить вимогам пункту 4 Порядку, що унеможливлює прийняття рішення за ними.
Незгода позивача із такою відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області підготувати висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, без врахування раніше виплаченої суми, а Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти відповідне рішення.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд першої інстанції враховує наступне.
Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ). Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII.
Відповідно до пункту 15 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Слід зазначити, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначені в Порядку та умовах призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Отже, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком №850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З урахуванням наведеного, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Разом з тим, повертаючи матеріли на призначення одноразової грошової допомоги, відповідач-1 посилається на положення п.4 Порядку №850, якими передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
В даному випадку відповідач вважає, що оскільки повторний огляд МСЕК із встановленням позивачу І групи інвалідності відбувся більш ніж через 2 роки після первинного огляду МСЕК, яким ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності, а тому останній не має правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на таке.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому вимоги щодо виплати грошової допомоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (пункти 2, 13 Порядку №850).
З аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто, таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.
Отже, днем виникнення у ОСОБА_1 права на отримання нової одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності І групи, є вказана у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією дата встановлення інвалідності, а саме - 31.07.2018 року. І, відповідно, від цієї дати на протязі трьох років за позивачем зберігається право на отримання зазначеної допомоги.
Положення п.4 Порядку №850, на які посилається відповідач -1, не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлюють обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Тобто, у випадку, коли між первинним встановленням інвалідності та встановленням вищої групи чи іншої причини інвалідності не пройшло два роки, особі виплачується грошова допомога із урахуванням раніше проведеної виплати. У випадку ж, коли вища група інвалідності встановлена за спливом двох років від первинного встановлення нижчої групи інвалідності, особа набуває повного права на отримання грошової допомоги у відповідному більшому розмірі без будь-яких відрахувань різниць між попередніми виплатами.
Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу, за наявності встановлених для цього підстав, нової грошової допомоги за наслідком встановлення І (вищої) групи інвалідності як Порядок №850 так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених п.14 Порядку №850, однак таких по відношенню до ОСОБА_1 виявлено не було.
Отже, відповідачем-1 безпідставно повернуто матеріали позивача щодо призначення грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності І групи. Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, Законом №565-ХІІ та Порядком №850 не передбачені, а тому позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Законом №565-XII та в порядку, визначеному п. 9 Порядку № 850.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправної відмови Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як зазначено вище, пунктами 8, 9 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Виходячи з аналізу зазначених норм Порядку №850, повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по здійсненню відповідних процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи висновку відповідача -2 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію", розрахунок належної до виплату позивачу одноразової грошової допомоги проведено ним із урахуванням сум грошової допомоги (55792,80 грн.), що були виплачені ОСОБА_1 у 2011 році.
Як уже зазначалось, у випадку, коли вища група інвалідності встановлена за спливом двох років від первинного встановлення нижчої групи інвалідності, особа набуває повного права на отримання грошової допомоги у відповідному більшому розмірі без будь-яких відрахувань різниць між попередніми виплатами.
Таким чином, колегія суддів погоджується як з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області підготувати висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, без врахування раніше виплаченої суми так із висновком суду про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.