Справа № 620/1193/19 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
25 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови, викладеній в листі від 08.03.2019 №7656/06, у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 28.01.2019 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що Чернігівським ОУПФУ протиправно відмовлено у переведенні останнього на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», оскільки позивач має достатній стаж державної служби.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови, викладеній в листі від 08.03.2019 №7656/06, у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 28.01.2019 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
В апеляційній скарзі Чернігівське ОУПФУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник стверджує про відсутність у ОСОБА_1 необхідного стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14 лютого 2017 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про переведення її на пенсію державного службовця за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу».
Листом від 24.03.2017 №9606/06 повідомлено позивача про те, що згідно записів у трудовій книжці до стажу державної служби можливо зарахувати період роботи в Управлінні державного казначейства у Чернігівській області з 15.01.1998 по 14.08.2001. У період з 27.12.1974 по 20.04.1982 позивач працювала на посадах інспектора, економіста, старшого економіста в Чернігівському районному фінансовому відділі та з 21.04.1982 по 31.03.1994 на посадах старшого економіста і головного бухгалтера в Деснянському районному фінансовому відділу. Листом Управління Державної служби Головного управління Державної служби України в Чернігівській області №04-02/469 від 03.09.2010 роз'яснено, що посади інспектора, економіста, головного бухгалтера Законом України «Про державну службу», Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних посад державних службовців і період роботи по вищезазначених посадах не зараховується до 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Таким чином, загальний трудовий стаж позивача складає 30 років 8 місяців 16 днів, в тому числі стаж державної служби складає 3 роки 7 місяців. Оскільки на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII на 01 травня 2016 року, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 цього Закону та актами Кабінету Міністрів України, тому у позивача відсутній необхідний стаж державної служби 20 років для переведення його на пенсію державного службовця.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеним, звернулася до суду з позовом.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
28.01.2019 позивач звернулася до Чернігівського ОУПФ України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви Позивачем було додано Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №3 від 22.01.2019р., Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №4 від 22.01.2019р., Довідку Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області №03-37/1 від 04.01.2019 року, Довідку фінансового управління Чернігівської РДА №04-03/8 від 08.01.2019р.
Листом Чернігівського ОУПФ України від 18.03.2019 № 7656/06 повідомлено ОСОБА_1 , що для її переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» немає законних підстав, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж державної служби 20 років.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (надалі за текстом - Закон № 889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року.
Отже, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (надалі за текстом - Закон №889-VIII) державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (надалі за текстом - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
У додатку до вказаного порядку зазначено перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, зокрема Міністерства і відомства УРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) та виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Згідно з Кваліфікаційним довідником посад службовців, затвердженим постановою Деркомпраці СРСР від 14.01.1969 №15, загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затверджених постановою Держстандарту СРСР від 27.08.1986 №16, посади інспектора, економіста належала до посад спеціалістів.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі №750/4260/17 суди виходили з того, що матеріали справи не містили доказів того, що Чернігівський районний фінансовий відділ був у структурі місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР та займані посади позивачем у період з 27.12.1974 по 20.04.1982 були передбачені штатним розписом вказаного відділу і оплата праці здійснювалась за рахунок бюджетних коштів, а Деснянський районний фінансовий відділ належав би до структури комітету Деснянської районної Ради народних депутатів.
12.09.2011 позивач звернулась до Головного фінансового управління облдержадміністрації із заявою про надання роз'яснення, чи відносяться зазначені посади в трудовій книжці в Чернігівському районному фінансовому відділі Чернігівської області (період роботи з 27.12.1974 по 20.04.1982) та в Деснянському районному фінансовому відділі м.Чернігова (період роботи з 21.04.1982 по 31.03.1994) до категорій посад державних службовців, та чи були ці посади передбачені штатним розписом районних фінансових відділів і чи здійснювалась оплата праці за рахунок державних коштів.
Як вбачається з листа Головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.09.2011 №10-10/Ф-25-08, згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 та додатку до нього, період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів у виконавчих комітетах місцевих рад, їх управліннях, самостійних відділах зараховуються до стажу державної служби. Таким чином, фінансові відділи були структурними підрозділами виконавчих комітетів місцевих рад, а посади інспектора бюджету, держдоходів, економіста та головного бухгалтера були в штаті апарату управління фінансового відділу, то період роботи на цих посадах зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до архівної довідки Чернігівської міської ради від 19.02.2018 №18-54/39, Деснянський районний фінансовий відділ м. Чернігова почав функціонувати з 01.02.1974 на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 03.01.1974 №4 «Об утверждении структуры вновь образованных Деснянского и Новозаводского райисполкома». Фінансовий відділ виконавчого комітету Деснянської районної Ради народних депутатів у 1982-1994 роках був органом виконавчого комітету Деснянської районної Ради народних депутатів. У своїй діяльності відділ підпорядковувався районній раді, її виконавчому комітету та фінансовому відділу виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради народних депутатів.
Листом Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 11.01.2019 №01-32/1-вих надано копію реєстраційної картки по штатах на 1976 рік, в якій зазначено, що Чернігівський райфінвідділ безпосередньо підпорядкований обласному фінансовому відділу, копії кошторисів видатків на утримання апарату управління Чернігівського райфінвідділу на 1976 рік, кошторисів видатків Чернігівського районного виконавчого комітету та його відділів на 1974 та 1982 рік, копію наказів з основного виду діяльності за 1977 рік Чернігівського районного фінансового відділу.
Таким чином, із зазначених документів вбачається, що періоди роботи позивача з 27.12.1974 по 20.04.1982 на посадах інспектора та економіста в Чернігівському районному фінансовому відділі мають бути зараховані до стажу державної служби, оскільки Чернігівський районний фінансовий відділ був у структурі місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР, а також вказані посади передбачені штатним розписом вказаного відділу та оплата праці здійснювалась за рахунок бюджетних коштів.
Крім того, оскільки Деснянський районний фінансовий відділ м. Чернігова у 1982-1994 був органом виконавчого комітету Деснянської районної ради народних депутатів, періоди роботи позивача з 21.04.1982 по 31.03.1994 на посадах економіста і головного бухгалтера в Деснянському районному фінансовому відділі також мають бути зараховані до стажу державної служби з огляду на те, що посади належали до структури виконавчого комітету Деснянської районної Ради народних депутатів.
Враховуючи, що позивач досягла відповідного віку, має необхідний загальний трудовий стаж, та має не менш як 10 років стажу державної служби, вона набула права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а тому відмова відповідача у переведенні її на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ є протиправною.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо доводів відповідача про закриття провадження у справі, оскільки позивач вже зверталася з аналогічними позовними вимогами, колегією суддів встановлено наступне.
Згідно пункту 4 частини 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Водночас у справі №750/4260/17 та у даній справі різні підстави (фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) позову.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 25 липня 2019 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя В.П.Мельничук