23 липня 2019 року м. Дніпросправа № 204/1655/19(2-а/204/38/19)
Суддя І інстанції Книш А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Романюк Олексія Костянтиновича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 УПП Дніпропетровської області лейтенанта поліції Романюка Олексія Костянтиновича при винесенні постанови серії АР №623779 від 28 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП;
- скасувати постанову інспектора взводу №1, роти №4, батальйону №2 УПП Дніпропетровській області лейтенанта поліції Романюка Олексія Костянтиновича при винесенні постанови серії АР №623779 від 28 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2019 року серії АР№623779 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу у розмірі 255 гривень на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Романюк Олексієм Костянтиновичем.
В задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Окрім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постановою, з огляду на доведеність вини у скоєнні адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 28 лютого 2019 року інспектором взводу №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Романюком Олексієм Костянтиновичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №623779, згідно з якою позивач 28 лютого 2019 року о 12:20 м. Дніпро, водій керуючи ТЗ ЗАЗ 1103 07 «Славута» д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Пушкіна на перехресті з вул. Шмідта не виконав вимогу знаку 5.18 «Напрямок руху по смугах» проїхавши прямо з правої смуги, чим порушив п.п.33 ПДР.
Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.33.5 ПДР України інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Так, дорожній знак 5.18 показує дозволений напрямок руху по смузі.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП України, встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з відеозапису, здійсненого з нагрудної камери патрульного поліцейського, ТЗ, яким керував позивач стояв на світлофорі поміж лівою та правою смугою руху, ближче до правого краю дороги. На даній ділянці дороги дві смуги руху. При цьому, перед перехрестям з вул. Шмідта встановлено порядку проїзду зазначеного перехреста, зокрема, наявний знак 5.18, яких показує показує дозволений напрямок руху по смузі. В даному випадку з правої смуги руху дозволений тільки поворот праворуч.
Колегією суддів встановлено, що ТЗ, яким керував позивач здійснив рух прямо незважаючи на вимогу дорожнього знаку 5.18.
При цьому колегія суддів з огляду на те, що по пр. Пушкіна наявно тільки дві смуги руху, не передбачено розташування на одній лінії трьох транспортних засобів.
Таким чином, означеним відеозаписом в повній мірі підтверджується факт порушенням позивачем ПДР України.
Натомість судом першої інстанції зазначеним обставинам не було надано належної оцінки.
Окрім того, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у відповідності до абз. 2 ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.
11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-то правила ч. 4 ст. 288 КУпАП, або обмежив можливість прийняття таких актів у майбутньому.
Таким чином, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення позивач звільняється від сплати судового збору.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова