25 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 653/1147/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру в Херсонській області Міністерства внутрішніх справ України, Територіального сервісного центру № 6543 РСЦ в Херсонській області МВС України про визнання протиправною відмови у реєстрації автомобіля та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру № 6543 РСЦ/місто Генічеськ/ в Херсонській області МВС України у реєстрації транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 53, 1989 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та зобов'язати Регіональний сервісний центр в Херсонській області МВС України прийняти рішення про реєстрацію вказаного автомобіля ГАЗ 53.
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 10.04.2019 року матеріали справи передані на розгляд Херсонського окружного адміністративного суду .
Ухвалою від 24.06.2019 року Херсонським окружним адміністративним судом відкрито спрощене провадження по справі та призначено на 12.07.2019 року.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови відповідача у здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу, так як договір купівлі-продажу транспортного засобу оформлено на бланках, які не зареєстровані в Головному сервісному центрі МВС, тому підстави реєстрації ТЗ відсутні.
Відповідачем 09.07.2019 року до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач отримав документи, по яким був придбаний транспортний засіб та на момент його придбання дозволяв провести державну реєстрацію, однак всупереч п. 7 Порядку № 1388 та Закону України «про дорожній рух» власник транспортного засобу не зареєстрував придбані транспортні засоби в десятиденний термін, а у зв'язку з прийняттям 18.11.2015 року Постанови Кабінету Міністрів України № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», договори укладені на товарних біржах на не зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках не являються документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом. В зв'язку з чим відмова в реєстрації автомобіля є правомірною.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за правилами письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти розгляду справи за правилами письмового провадження не заперечував. Про що надав письмову заяву. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини: 07.02.2008 року на Українській товарній біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 780247, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала автомобіль ГАЗ 53, 1989 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 .
В січня 2019 року позивач звернувся до територіального сервісного центру № 6543 у м.Генічеськ с заявою щодо реєстрації даного транспортного засобу.
Відповідач листом №31/21/43-73 від 25.01.2019 року відмовив у реєстрації, вказавши, що не має змоги зареєструвати придбаний позивачем транспортний засіб у зв'язку з тим, що укладений 07.02.2008 року на Українській товарній біржі договір купівлі-продажу транспортного засобу оформлено на бланках, які не зареєстровані в Головному сервісному центрі МВС, тому підстави реєстрації транспортного засобу відсутні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного: відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
«Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок, типів і моделей, причепів, напівпричепів, мотокалясок та інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388).
Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори купівлі продажу, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів: договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило па транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа па паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноваженому органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи органу доходів і зборів, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових наливах), відчуження, передача права користування і розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Таким чином, наведеною нормою передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови надання власниками транспортних засобів, зокрема, документів, які підтверджують правомірність їх придбання, отримання, ввезення, митного оформлення, а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху. Також цієї нормою встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин. А для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку (як у спірному), крім документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.
Як, встановлено судом позивач в січні 2019 року звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив провести державну реєстрацію транспортного засобу марки ГАЗ 53, 1989 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 .
При цьому до заяви надав біржову угоду № 780247 від 07.02.2008 року оформлену «Українською товарною біржею».
Суд звертає увагу, що 18 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується внесення змін до п.8 Порядку 1388 та з моменту набрання законної сиди вказаної постанови, встановлено новий перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а також слугують підставою для здійснення державної реєстрації транспортних засобів. У зв'язку з чим з 18 листопада 2015 року довідка-рахунок не являється документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.
Крім того, згідно п. 7 Порядку № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Однак, з моменту фактичного оформлення до звернення позивача до сервісного центру пройшло більше 10 років.
Крім того, відповідно до п. 45 Порядку № 1388 вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку із їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників, а відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого взірця (на кузов, шасі).
Тобто даною нормою передбачено гарантії власників транспортних засобів, які не підлягають державній реєстрації щодо залишення у них складових частин з видачею відповідних правовстановлюючих документів (довідок).
Враховуючи те, що державна реєстрація транспортних засобів передбачає певну процедуру, зокрема, надання необхідних документів і відомостей, а позивачем таких відомостей надано не було, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст. 77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90 КАС України).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у реєстрації транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 53, 1989 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Регіонального сервісного центру в Херсонській області Міністерства внутрішніх справ України (73034, м.Херсон, вул. Вишнева, 22, код ЄДРПОУ 40112144), Територіального сервісного центру № 6543 РСЦ в Херсонській області МВС України (75500, м.Генічеськ, вул. Відродження, 170) про визнання протиправною відмови у реєстрації автомобіля та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 113070000