25 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1267/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради призначити ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі, щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дати звернення - 21.05.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримувала адресну допомогу як внутрішньо переміщена особа непрацездатного віку, яка не працевлаштована, з 12.11.2014 р. по 11.01.2015 р. у сумі 442 грн. та з 12.01.2015 р. по 11.03.2015 р. у сумі 221 грн. В подальшому з 12.03.2015 р. виплати були припинені на підставі п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуги, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 505 (далі - Порядок № 505) як працездатній особі, яка не працює. Після працевлаштування звернулася до відповідача з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, однак листом від 21.05.2019 р. відповідач відмови, вказавши на те, що згідно п.3 абз.5 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п.7 Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Вважає таку відмову протиправною, так як Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутися з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, подана позивачем заява стосувалася не призначення адресної допомоги на наступний період, а призначення її вперше, а тому до неї не можуть застосовуватися передбачені Порядком № 505 обмеження щодо її призначення на наступний шестимісячний період.
Ухвалою від 26.05.2019 р. задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, а також надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
08.07.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що оскільки позивачу припинено виплату грошової допомоги відповідно до п.7 Порядку № 505, то грошова допомога їй не може бути призначена. Виняток складають особи, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, однак позивачка до їх переліку не входить.
Відповідно до ст.263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки провадження у справі відкрито 26.06.2019 р., суд розглядає справу в межах строку, встановленого ч.2 ст.263 КАС України.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З 12.11.2014 р. по 11.01.2015 р. та з 12.01.2015 р. по 11.03.2015 р. позивач отримувала щомісячну адресну допомогу як особа, яка не працевлаштувалася, призначену УПСЗН Корабельної районного у м.Херсоні ради на підставі заяви від 12.11.2014 р., у сумі 442 грн. та 221 грн. відповідно.
З 12.03.2015 р. виплату адресної допомоги припинено на підставі п.7 Порядку № 505.
18.03.2019 р. ОСОБА_1 працевлаштувалася на роботу до Херсонського відділення "Ощадбанку", де працює й наразі.
21.05.2019 р. позивач звернувся до УПСЗН Корабельної районного у м.Херсоні ради з заявою на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Листом від 21.05.2019 р. № 2284/13 УПСЗН Корабельної районного у м.Херсоні ради відмовлено позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, посилаючись на те, що 12.11.2014 р. вона вже зверталася до відповідача з заявою на отримання вищезазначеної допомоги як особа працездатного віку, яка не працевлаштована та отримувала вказану грошову допомогу з 12.11.2014 р. по 11.01.2015 р. у сумі 442 грн. та з 12.05.2015 р. по 11.03.2015 р. у сумі 221 грн. Оскільки виплати вказаної допомоги припинено на підставі п.7 Порядку № 505, то така допомога не може бути призначена повторно.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ст.4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Механізми надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 (далі - Порядок № 505).
Пунктом 2 Порядку № 505 встановлено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах:
для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї);
для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;
для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень.
Абзацом 1 пункту 7 Порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
З матеріалів справи слідує, що виплата позивачу адресної допомоги була припинена з 11.03.2015 р., як особі працездатного віку, яка не працевлаштувалась, на підставі абз.1 п.7 Порядку № 505.
Згідно абз.3 п.7 Порядку № 505 особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин (абз.1 п.11 Порядку № 505).
Абзацом 2 пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відповідно до п.12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:
подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;
надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;
надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;
зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;
виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги;
у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги (абз.7 п.12 Порядку № 505).
З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім'ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім'ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім'ї на наступний шестимісячний строк. Порядком № 505 визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.
Аналіз положень Порядку № 505 надає суду підстави дійти висновку про те, що абз.10 п.3 Порядку № 505 визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка не працевлаштована (безробітна).
За таких обставин, коли з моменту припинення виплати грошової допомоги (березень 2015 р.) по день звернення уповноваженого представника сім'ї до відповідача із заявою про виплату йому вказаної допомоги (21.05.2019 р.), як працевлаштованої особи, минув шестимісячний строк, тобто наступний строк в розумінні п.3 Порядку № 505, то у відповідача відсутні правові підстави для не призначення грошової допомоги, посилаючись на п.п.3, 7 Порядку 505, оскільки грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи, а у разі якщо така особа працевлаштувалась і її статус не суперечить зазначеним вище пунктам Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Суд зауважує, що Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутися після працевлаштування з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до довідки Філії - Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк" від 20.06.2019 р. № 119.28-22-1/156 ОСОБА_1 дійсно з 18.03.2019 р. працює у філії - Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк" та займає посаду провідного економіста сектору роздрібногоного бізнесу ТВБВ № 10021/0131 (арк. спр.11).
Позивачем було подано відповідачу заяву про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, яка офіційно працевлаштована з 18.03.2019 р.
Отже, за заявою від 21.05.2019 р. УПСЗН Корабельної районної у м.Херсоні ради повинно було призначити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розмірі для працездатних осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2018 р. по справі № 127/5805/17 (адміністративне провадження № К/9901/20082/18), від 29.08.2018 р. по справі № 415/1691/17 (адміністративне провадження № К/9901/33417/18), від 22.08.2018 р. по справі № 227/788/17 (адміністративне провадження № К/9901/34728/18) від 11.07.2018 р. по справі № 227/2259/17 (адміністративне провадження № К/9901/43628/18).
З огляду на викладене, порушене право особи на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, підлягає відновленню з моменту звернення, тобто з 21.05.2019 р.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке задоволено ухвалою від 26.06.2019 р.
Оскільки за результатами розгляд справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до приписів ч.2 ст.133 та ч.1 ст.139 КАС України судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України з Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м.Херсоні ради за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (73003, м.Херсон, вул.Суворова, 29, код ЄДРПОУ 37542197) про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (73003, м.Херсон, вул.Суворова, 29, код ЄДРПОУ 37542197) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (73003, м.Херсон, вул.Суворова, 29, код ЄДРПОУ 37542197) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) як внутрішньо переміщеній особі щомісячну адресну допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 21.05.2019 р.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (73003, м.Херсон, вул.Суворова, 29, код ЄДРПОУ 37542197) за рахунок його бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Херсоні /м.Херсон/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959779; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 34315206084026; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 112030600