Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 липня 2019 р. № 520/5326/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/5326/19 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів у розмірі 25000,00 грн, які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору банківського рахунку № 980-032-000215759 від 04.04.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не включено ОСОБА_1 до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 24.07.2019 через канцелярію суду надав до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 24.06.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглядати без його участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (вкладник) та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" (банк) укладено договір № 980-032-000135580 від 06.10.2015, відповідно до якого відкрито вкладні (депозитні) рахунки позивача в банку № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 04 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ОСОБА_1 укладено договір № 980-032-000215759 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов'язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що сума коштів, які передаються за договором, складає 25000,00 грн, вказане підприємство сплачує проценти у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до пункту 8.3 договору № 980-032-000215759 від 04.04.2016 сторони погодили, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов'язані з наданням позики позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в зв'язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.
19 травня 2016 року з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський" кошти у загальній сумі 25000,00 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно договору № 980-032-000215759 від 04.04.2016".
На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
На підставі рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та призначено Іраклієнко Ю .П. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 №1702 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.
Судом встановлено, що 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою, в якій просила включити інформацію щодо неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату відшкодування коштів в розмірі 25000,00 грн.
Листом № 3Г/21293 від 04.07.2017 ПАТ "Банк Михайлівський" повідомило позивача про те, що договори № 980-032-000215759 від 04.04.2016 та № 980-032-000215581 від 04.04.2016 укладено безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий цент" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а тому, відсутні підстави для внесення позивача до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладними рахунками.
Також, в листах № 3Г1(К)/0537 від 05.04.2019 та № 3Г1(К)/0413 від 11.03.2019 ПАТ "Банк Михайлівський" зазначило, що зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" № НОМЕР_5 в сумі 25000,00 грн та № НОМЕР_5 в сумі 5000,00 грн є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Не погоджуючись з тим, що відповідач не включив позивача до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
Відповідно до пункту 12 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Пунктом 6 розділу III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки, була встановлена нікчемність правочину з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський".
Частинами 2, 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно частини 3 статті 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно - правовими актами Фонду.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
Як було зазначено вище, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації позивач уклав з ПАТ "Банк Михайлівський" договір банківського рахунку, на підставі якого йому відкрито поточний рахунок в цьому Банку.
Уповноважена особа Фонду не включив позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на розрахунковий рахунок позивача, є нікчемними.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог статті 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Як зазначено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Водночас, суд зауважує, що даний договір був укладений позивачем не з банком, а з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Договір укладений без участі, без посередництва банку. Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Повернуті кошти були також від вказаного товариства на рахунок позивача у банку в рамках взаємовідносин позивача з товариством, а не позивача із банком, чи товариства та банку.
Таким чином, враховуючи викладене вище, посилання відповідача на положення пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.
Суд зазначає, що у даному випадку не вбачається обмежень щодо віднесення позивача до категорії вкладників, а сум, які надійшли (повернулися) на його рахунок - до категорії вкладу, оскільки за відносинами між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" банк у даному випадку виконував лише розрахунково-касове обслуговування рахунків.
Договір, укладений позивачем з банком, також не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, як і не містить ознак штучного створення зобов'язань Фонду по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) до уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (місцезнаходження: бульвар Тараса Шевченка, буд. 35,м. Київ, 01032), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код - 21708016) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп., які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_4 в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" згідно договору № 980-032-000215759 від 04.04.2016.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко