25 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8855/19
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 29250,00 грн, -
встановив:
21.06.2019 Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути податкову заборгованість у сумі 29250,00 грн, з підстав порушення норм податкового законодавства.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є платником податків та за ним рахується податкова заборгованість у сумі 29250,00 грн зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Просить стягнути з ОСОБА_1 29250,00 грн податкової заборгованості.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
Відповідач вимоги ухвали суду від 26.06.2019 у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.
Згідно з ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 29250,00 грн - основний платіж (а.с. 8).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Так, ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи від 18.04.2018 (а.с. 9-11), у якій ним самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 29250,00 грн та не сплачено у строки, визначені ПК України, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу.
Згідно з п.179.7 ст.179 ПК України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» від 30.08.2018 №14093-52 на суму 29250,00 грн (а.с. 12).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с. 8), згідно з яким заборгованість відповідача складає 29250,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив.
Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.
Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 29250,00 грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість у сумі 29250,00 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено: 25 липня 2019 року.
Суддя О.В. Єфіменко