ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2019 р.Справа № 910/1653/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво"
до 1) Луганського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України
2) Антимонопольного комітету України
про визнання недійсними рішень
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Коваленко О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Здраво" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач-1) та Антимонопольного комітету України (далі - відповідач-2) про визнання недійсними рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Антимонопольного комітету України прийняті з порушенням правил підвідомчості, відтак підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 18.02.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" залишено без руху, зобов'язано позивача у семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
22.02.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 26.02.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.03.2019 р.
18.03.2019 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому АМКУ зазначає про неможливість оскарження рішення, яке викладено у листі Комітету, та просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним листа №143-29/02-7891 від 27.06.2018 р.
18.03.2019 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що спірне рішення відповідача-1 прийнято законно та обґрунтовано; а АМКУ (відповідач-2) не являється належним відповідачем по даній справі; та просить виключити Антимонопольний комітет України зі складу відповідачів і передати справу за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Луганської області.
27.03.2019 р. від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів.
У підготовчому засіданні 27.03.2019 р. оголошувалась перерва до 03.04.2019р.
У підготовчому засіданні 03.04.2019 р. оголошувалась перерва до 16.04.2019р.
Підготовче засідання 16.04.2019 р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зеленіної Н.І.
Ухвалою від 22.04.2019 р. сторін викликано у підготовче засідання на 15.05.2019 р.
Протокольною ухвалою від 15.05.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотань відповідачів про закриття провадження у справи та про передачу справи за підсудністю (територіальною юрисдикцією) до господарського суду Луганської області, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 3659-XII для реалізації завдань, покладених на АМК, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМК, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.
За приписами ст. 22 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу АМК, голови територіального відділення АМК, уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання (ст. 221 Закону № 3659-XII).
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом № 2210-III, який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
За змістом ч. 2 ст. 60 Закону № 2210-III рішення АМК, адміністративної колегії АМК та державного уповноваженого АМК оскаржуються до Господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень АМК, а також справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Таким чином, суд зазначає, що спір у цій справі виник з приводу рішення територіального органу АМК, пов'язаного з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та з приводу рішення щодо відмови в передачі за підвідомчістю справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та підлягає розгляду за правилами ГПК України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 29 ГПК передбачено, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.
Таким чином, оскільки даний позов пред'явлено до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та до Антимонопольного комітету України, дана справа підлягає розгляду господарським судом міста Києва, відповідно до положень ст.ст. 27, 29 ГПК.
При цьому, підстави для закриття провадження у справі в частині вимог до Антимонопольного комітету України, викладені у відзиві відповідача-2, підлягають дослідженню під час розгляду спору по суті та не можуть бути підставами для закриття провадження у справі, відповідно до вимог ст. 231 ГПК.
Також, суд звертає увагу відповідача-1 на те, що положеннями ГПК не передбачено такої процесуальної дії (рішення), як виключення особи зі складу відповідачів.
Господарський суд міста Києва також зазначає, що статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).
У розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі Bellet v. France зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві".
При цьому, право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та є ефективним. Просте існування права в законі доступу не є достатнім та може бути порушене, зокрема, існуванням процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду (Perez deRada Cavanilles проти Іспанії", № 2809095, рішення від 28 жовтня 1998 року).
З огляду на викладене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що за наявності спору між сторонами щодо законності відмови у передачі справи за підвідомчістю на розгляд Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, даний спір має бути розглянуто по суті заявлених вимог у судовому порядку.
Протокольною ухвалою від 15.05.2019 р. господарський суд міста Києва також закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.06.2019 р.
03.06.2019 р. від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.
13.06.2019 р. від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 19.06.2019 р. оголошувалась перерва до 25.06.2019 р.
20.06.2019 р. від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. представник позивача подав додаткові пояснення з окремих питань.
Протокольною ухвалою від 25.06.2019 р. відкладено судове засідання на 02.07.2019 р.
У судовому засіданні 02.07.2019 р. представники позивача підтримали позовні вимоги.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 02.07.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) проводилось дослідження щодо ознак наявності у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінекс" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурі торгів, що проводились за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2017-06-12-000368-b.
Під час дослідження Голова Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України направив ТОВ "Здраво" вимогу від 15.05.2018 р. (далі - Вимога), яка стосувалась зазначених торгів і на яку ТОВ "Здраво" необхідно було надати інформацію протягом 30 календарних днів з моменту одержання вимоги.
У рішенні Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2018 р. №12-р/к встановлено, що надана ТОВ "Здраво" відповідь на Вимогу містила неповну інформацію, а саме, не було надано інформацію на п. 14 Вимоги, на пункти 2, 4, 6, 5.1, 12, 17, 19.1, 25 надано інформацію в неповному обсязі.
За результатами розгляду справи №8 такі дії ТОВ "Здраво" кваліфіковано як порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (подання інформації в неповному обсязі у встановлений головою територіального відділення строк).
За вказане порушення на ТОВ "Здраво" накладено штраф у розмірі 54 000 грн.
Під час проведення дослідження ТОВ "Здраво" звернулось до Антимонопольного комітету України із клопотаннями про передачу дослідження за підвідомчістю Державному уповноваженому Комітету.
Листом №143-29/02-7891 від 27.06.2018 р. АМКУ повідомив ТОВ "Здраво" про відсутність підстав для передачі дослідження на розгляд Державному уповноваженому Комітету.
Позивач із прийнятим рішенням відповідача-1 від 05.12.2018 р. №12-р/к не погоджується та зазначає, що рішення являється необґрунтованим і не відповідає вимогам чинного законодавства; при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставини, які мають значення для справи і які в рішенні визнано встановленими, неправильно застосовано норми чинного законодавства, зокрема, щодо підвідомчості дослідження.
Також, позивач не погоджується із рішенням відповідача-2, викладеним у листі №143-29/02-7891 від 27.06.2018 р., про відмову в передачі дослідження на розгляд Державному уповноваженому Комітету.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд:
- визнати недійсними пункти 1 та 2 Рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2018р. №12-р/к;
- визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України щодо відмови в передачі дослідження на розгляд за підвідомчістю Державному уповноваженому Антимонопольному комітету України, викладене в листі за № 143-29/02-7891;
- зобов'язати Антимонопольний комітет України передати справу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" від Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на розгляд Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України за підвідомчістю.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують та зазначають що оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог закону та в межах повноважень; обставини, встановлені у ньому, являються доведеними та відповідають дійсності.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України передбачено, що це положення визначає основні завдання, компетенцію, повноваження та організаційні засади діяльності територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Пунктом 1 Положення визначено, що територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) є органом у системі органів Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет), утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12), іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.
Відділення у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР), законами України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12), "Про захист економічної конкуренції" (2210-14), "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР), іншими нормативно-правовими актами України, цим Положенням, рішеннями Комітету, наказами Голови Комітету.
Згідно з п. 2 Положення, свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні (регіонах), а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону (регіонів).
Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила) передбачено, ці Правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14), Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР), Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.
Пунктом 5 Правил передбачено, що Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді, зокрема:
- зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку;
- недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні;
- неподання, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення, адміністративною колегією територіального відділення Комітету чи нормативно-правовими актами строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню;
Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.
Пунктом 6 Правил передбачено, що Державному уповноваженому Комітету підвідомчі справи про порушення, зокрема,у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на ринку, що охоплює декілька регіонів, чи на загальнодержавному ринку.
Як встановлено відповідачами, дослідження щодо наявності у діях ТОВ "Здраво" та ТОВ "Сінекс" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, здійснювалось з приводу процедури електронних торгів, що проводились за допомогою електронних торгів "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2017-06-12-000368-b), яку було проведено замовником з Луганської області - "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ".
Відповідачами встановлено, що замовником проведення електронних торгів є комунальна установа з Луганської області - "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ", місцем вчинення порушення є регіональний ринок, а саме Луганська область, наслідки порушення також стосуватимуться саме регіонального ринку Луганської області.
При цьому, позивач зазначає, що Відділенням запитувалась інформація , пов'язана з діяльністю Позивача на загальнодержавному ринку, що, на думку позивача, свідчить про підвідомчість такого дослідження саме Державному уповноваженому Антимонопольного комітету України.
Розглянувши зібрані у справі матеріали, суд погоджується з висновками відповідачів про те, що у даному випадку наявні дві умови підвідомчості Луганському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України даної справи, а саме: місце вчинення порушення (Луганська область) та місце настання наслідків порушення (Луганська область).
Таким чином, суд відхиляє твердження позивача про те, що дослідження має здійснюватись Державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, як безпідставні та такі, що суперечать положенням чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволені позовних вимог про:
- визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України щодо відмови в передачі дослідження на розгляд за підвідомчістю Державному уповноваженому Антимонопольному комітету України, викладене в листі за № 143-29/02-7891;
- зобов'язання Антимонопольного комітету України передати справу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" від Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на розгляд Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України за підвідомчістю.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними пункти 1 та 2 рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2018р. №12-р/к, суд встановив наступне.
У зв'язку з проведенням Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дослідження щодо ознак наявності у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінекс" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурі торгів, що проводились за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2017-06-12-000368-b, Голова Відділення направив ТОВ "Здраво" вимогу від 15.05.2018 р. (далі - Вимога), яка стосувалась зазначених торгів.
12.07.2018 р. ТОВ "Здраво" надало відповідь на Вимогу.
Із рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2018р. №12-р/к вбачається, що ТОВ "Здраво" надало неповну інформацію на Вимогу, а саме:
- відповідь на п.2 Вимоги не містила інформації за табличною формою 1, та не містила всієї запитуваної інформації;
- відповідь на п. 4 Вимоги була викладена у відмінній від запитуваної форми та не містила всієї запитуваної інформації;
- відповідь на п. 5.1. Вимоги була неповною (Відділення запитувало виписки по всім рахункам позивача, проте надано виписку лише по одному рахунку);
- у відповіді на п. 6 Вимоги не надано звіт про фінансові результати за 2017 рік;
- відповідь на п. 12 не містила інформації, чи обіймають керівні особи ТОВ "Здраво" посади в інших суб'єктах господарювання та чи мають частки в статутному капіталі інших суб'єктів господарювання;
- у відповіді на п. 14 замість інформації про конкурсні процедури закупівель у табличній формі ТОВ "Здраво" надало посилання на сайт https://prozorro.gov.ua;
- у відповіді на п. 17 на надано інформацію про щодо П .І .Б. працівників (які залучались до підготовки документів), посад, функціональних обов'язків, контактних телефонів, факсів, e-mail, переліку документів, які готувалися кожною особою, реквізитів наказів, розпоряджень щодо залучення зазначеної посадової особи до підготовки документів;
- у відповіді на п. 19.1 на надано документів, отриманих за посиланнями http://moz.gov.ua та www.google.com.ua;
- у відповіді на п. 25 Вимоги позивач не надав копії інвойсів до контрактів, що унеможливило отримання інформації щодо предметів таких контрактів, цін та кількості придбаного медичного обладнання.
Таким чином, Відділення дійшло висновку, що TOB "ЗДРАВО" не надало інформацію на пункт 14 Вимоги, а на пункти 2, 4, 5.1., 6, 12, 17, 19.1., 25 Вимоги надало інформацію в неповному обсязі.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Пунктами 13, 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; та подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у спірному рішенні правомірно дійшло висновку, що TOB "ЗДРАВО" не надало інформацію на пункт 14 Вимоги, а на пункти 2, 4, 5.1., 6, 12, 17, 19.1., 25 Вимоги надало інформацію в неповному обсязі.
Суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які можуть спростувати висновки Відділення, викладені у спірному рішенні, а доводи позивача про вихід Відділенням за межі компетенції не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Дослідивши зібрані по справі документи, суд погоджується з твердженнями відповідача-1 про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відділення діяло у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та являються обґрунтованими.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Відмовити повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19.07.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна