ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 липня 2019 року Справа № 918/33/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Майструк С.М. - адвокат, представник за ордером серії РН-359№072 від 01.07.2019р.
від відповідачів:
- ТОВ "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД": не з'явився
- СП "МЕХАГРОБУД": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД", м.Рівне
на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 07.05.19р. суддею Горплюком А.М. о 17:17 год. у м.Рівному, повний текст складено 17.05.19р.
у справі № 918/33/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича, м.Рівне
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", м.Рівне
- Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД", м.Рівне
про стягнення збитків в сумі 268 927 грн. 48 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 позов Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 268 927,48грн. задоволено частково.
Стягнуто з Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича 116 093,48грн. майнового збитку від падіння крану, 2734,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки та 1782,41грн. витрат по сплаті судового збору.
Відмовлено позивачу у задоволенні решти позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині стягнення з Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича 116 093,48грн. майнового збитку від падіння крану, 2734,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки та 1782,41грн. витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін. Також, просить стягнути з позивача судові витрати за подання апеляційної скарги (поштові витрати за подачу апеляційної скарги та судовий збір).
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- зазначає, що у поданій ФОП Демчук М.В. позовній заяві відсутні відомості передбачені п.п.6-10 ч.1 ст.162 ГПК України, а саме: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- зауважує, що 05.02.2019р. представник СП "МЕХАГРОБУД" подав клопотання про необхідність усунення вищезазначених недоліків позовної заяви, а у випадку їх не усунення - залишити позовну заяву без розгляду. Проте вказане клопотання було проігноровано судом;
- вважає, що таким чином судове рішення від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 було прийняте за наслідками розгляду позовної заяви, поданої без додержання вимог, викладених у ст.162 ГПК України, і судом проігноровано вимоги ст.ст.174, 226 ГПК України щодо необхідності залишення такої позовної заяви без руху, незважаючи на відповідне клопотання СП "МЕХАГРОБУД";
- обґрунтовує, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 07.05.2019р. на висновок №2065 від 08.08.2018р. Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області та додані до нього пояснення є безпідставним, оскільки такі пояснення були надані не в процесі допиту свідка та без попередження таких осіб про право на відмову від дачі показань згідно ст.63 Конституції України, а відповідний висновок не являється судовим рішенням або вироком, якими може бути встановлено наявність вини у вчиненні певного порушення;
- також зауважує, що приймаючи оскаржуване рішення Господарський суд Рівненської області посилався на ст.ст.1166, 1187 Цивільного кодексу України і постановив стягнути з СП "МЕХАГРОБУД" збитки у сумі 116093,48грн., завдану майну позивача (автомобіля DAF FT95ХF, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) джерелом підвищеної небезпеки, належним СП "МЕХАГРОБУД". Стверджує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту виникнення цивільних прав та обов'язків між ним та СП "МЕХАГРОБУД" по відшкодуванню шкоди та наявності сукупності умов, які є підставою для покладання на особу цивільно- правової відповідальності за заподіяння шкоди, а саме шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою. При цьому Господарський суд Рівненської області у рішення від 07.05.2019р. року також не вказав про існування належних і допустимих доказів існування всіх умов, які є підставою для покладання на СП "МЕХАГРОБУД" відповідальності за заподіяння шкоди;
- додає, що також судом було проігноровано ту обставину, що позивач обґрунтовував нібито заподіяння шкоди з посиланням на документи, які містять інформацію про настання дорожньо-транспортної пригоди 02.08.2018р. за участю автомобілів ФОП Демчук М.В. та СП "МЕХАГРОБУД". Зокрема, посилання суду на висновок №2065 затверджений 08.08.2018р. т.в.о. начальника Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Пастушок П.М. не є підставою для деліктної відповідальності СП "МЕХАГРОБУД" за шкоду, завдану ОСОБА_2 такою пригодою, так як останній не є судовим вироком та/або постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, які встановлюють наявність вини;
- вказує, що із доданих позивачем документів вбачається, що жодного протоколу на місці пригоди 02.08.2018р. складено працівниками поліції не було. Зазначає, що навіть з доданого позивачем висновку №2065 затвердженого 08.08.2018р. т.в.о. начальника Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Пастушок П.М. зрозуміло, що факт ДТП як такий встановлений не був;
- стверджує, що позивачем не було подано будь-яких доказів наявності в діях (бездіяльності) СП "МЕХАГРОБУД" та/або його працівників чи уповноважених представників складу будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення внаслідок якого автомобілю позивача було завдано майнової шкоди. Більше того, позивачем не надано належних і допустимих доказів завдання автокраном КАМАЗ 53213, державний номер НОМЕР_2 пошкоджень для автомобіля позивача, тобто сам факт дорожньо-транспортної пригоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є відсутнім. СП "МЕХАГРОБУД" невідомо про будь-яку подію, що трапилася саме 02.08.2018р. в с.Понебель, Рівненського району, Рівненської області за участі автокрана КАМАЗ 53213 державний номер НОМЕР_2 , як це вказано в позові;
- вказує, що оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в сумі 116093,48грн., відтак наявний в матеріалах справи Звіт №48/18 про оцінку автомобіля складений 17.08.2018р. не є висновком, наданим судовим експертом у відповідності до Закону України "Про судову експертизу" і приписів Господарського процесуального кодексу, а сам висновок носить ймовірний характер, не встановлює дійсних обставин щодо розміру майнової шкоди завданої позивачу та причинно-наслідкового зв'язку;
- зазначає, що звіт про оцінку автомобіля №48/18 від 17.08.2018р. виконаний оцінювачем ФОП Зінь І.В. , який не має кваліфікації судового експерта та не повідомлявся про кримінальну відповідальність. Обґрунтовує, що такий звіт не може бути належним доказом у справі, який міг би підтвердити факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок події, що сталася 02.08.2018р. року. Тим більш, що такий звіт носить імовірний характер та містить неоднозначні твердження;
- додає, що судом було проігноровано також посилання СП "МЕХАГРОБУД" на той факт, що дослідження ФОП Зінь І.В. здійснювалося не за місцем події 02.08.2018р. (Рівненська обл. Рівненський р -н . с. Понебель ), а через 11 днів 13.08.2018р. за адресою: АДРЕСА_3 . Незрозумілим є те, яким чином здійснювалося транспортування належного позивачу автомобіля, чи не зазнав він додаткових пошкоджень під час цього;
- стверджує, що судом першої інстанції було проігноровано посилання відповідача 3 на очевидні невідновності вищезазначеного звіту;
- вказує, що у звіті №48/18 від 17.08.2018р. вказано, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля DAF FT95ХF, державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає (з ПДВ) 116093,48 грн. та 966744,56грн. (без ПДВ). При цьому позивачем не подано будь-яких доказів придбання матеріалів, а також оплату вартості відновлювальних робіт суб'єкту господарювання, який мас статус платника податку на додану вартість, і який виставив ФОП ОСОБА_2 , такий податок до сплати;
- також, вважає безпідставним посилання суду на товарний чек №30 від 17.08.2018р., як на підтвердження витрат у розмірі 2500,00грн., оскільки вказаний документ не є документом, який підтверджує безготівкові та/або готівкові розрахунки відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017р. №148;
- обґрунтовує, що вимога позивача до СП "МЕХАГРОБУД" відшкодувати шкоду його майну внаслідок події 02.08.2018р. (хоча відповідач 3 не визнає факту такої події) із автокраном КАМАЗ 53213 державний номер НОМЕР_2 , відносно якого укладеного договір страхування цивільно-правової відповідальності є безпідставною, оскільки таку вимогу згідно ст.1194 ЦК України позивач в межах суми страхового ліміту повинен був заявити страховику (ПрАТ "Київський страховий дім").
- констатує, що таким чином позивач не довів належними та допустимими доказами самого факту заподіяння шкоди його майну - автомобіля DAF FT95ХF, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі сторони СГІ "МЕХАГРОБУД" та наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди (СП "МЕХАГРОБУД") та заподіяною шкодою;
- таким чином, вважає, що в даному випадку рішення господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 прийнято без урахування всіх матеріалів та характеру справи, обставин виникнення та існування спірних правовідносин, містить невідповідність висновків обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального (ст.ст.11, 1166, 1187, 1194 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.86, 98, 101, 162, 174. 226 ГПК України), а тому є таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.07.2019р. апеляційну скаргу Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
01.07.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на виконання ухвали Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.07.2019р. надійшло клопотання з додатком, зокрема, платіжним дорученням від 27.06.2019р. №236 про сплату судового збору в сумі 2673,62грн..
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 та призначено справу №918/33/19 до розгляду на 23.07.2019р. об 15:00год..
10.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника ФОП Демчука Миколи Володимировича надійшло клопотання від 10.07.2019р. про залишення апеляційної скарги Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" без розгляду та її повернення на підставі ч.1 п.5 ст.260 ГПК України, оскільки остання підписана за допомогою факсиміле.
В судовому засіданні 24.07.2019р. судом відхилено клопотання представника ФОП Демчука Миколи Володимировича, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" без розгляду та її повернути, з огляду на його неузгодженість з приписами п.1 ч.5 ст.260 ГПК України, а також на відсутність відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
16.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" надійшло клопотання від 22.07.2019р. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, зокрема у Верховному Суді по справі №918/493/18.
В судовому засіданні 23.07.2019р. представник позивача зазначив про необґрунтованість клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи та вказав про можливість розгляду скарги за відсутності представника скаржника.
Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його та зазначає наступне.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В даному випадку, скаржником не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Крім того, суд призначаючи справу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також враховуючи те, що ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду явка сторін у справі не визнавалась обов'язковою, а також попереджено про те, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення поданого скаржником клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у письмовому відзиві від 10.07.2019р. на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 23.07.2019р. заперечив проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 змінити у мотивувальній та резолютивній частині шляхом задоволення позовних вимог позивача до відповідачів 1 та 2 про стягнення 10000,00грн. - упущеної вигоди від невиконання замовлень по договору №16/01-04-17/11-20 від 10.01.2018р. укладеного з ТОВ "ОДЕК Україна", 50000,00грн. - матеріальної компенсації моральної шкоди, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 02.08.2019р. на виконання завдання замовника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" Фізичною особою-підприємцем Демчуком Миколою Володимировичем здійснено перевезення вантажу автомобілем марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 від вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" до вантажоотримувача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", про що свідчить товарно-транспортною накладною №0000000243 від 02.08.2018р. (а.с.14, т.1).
Про статус Демчука Миколи Володимировича як фізичної особи - підприємця свідчить витяг №1005126045 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підприємницька діяльність ФОП Демчука М.В. здійснюється згідно КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.35-37, т.2).
Автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у власності Демчука Миколи Володимировича , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 і використовується у підприємницькій діяльності, що засвідчується товарно-транспортною накладною №0000000243 від 02.08.2018р. та розпорядженням №1 від 11.12.2014р., №1 від 16.05.2018р. (а.с.120, т.1, а.с.37-38, т.2).
Згідно матеріалів справи, 02.08.2019р. о 14 год. 30 хв. при розвантаженні вантажу у с.Понебель Рівненського району Рівненської області на території рибгоспу водій автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 ( ОСОБА_4 ), який належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД" відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 (а.с.47, т.1), допустив падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав пошкоджень останньому, що підтверджується рапортом Рівненського районного відділу поліції №ЄО №7024 від 02.08.2018р., поясненнями наданими працівникам поліції Демчуком Миколою Володимировичем та ОСОБА_4 та висновком Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ НП у Рівненській області №2065 від 08.08.2018р. (а.с.229-237, т.1).
Відповідно до виготовленого на замовлення ФОП Демчука М.В. звіту про оцінку автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 № 48/18 від 17.08.2018 (а.с.239-256, т.1) суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Зінь Ігора Володимировича (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 698/16 від 13.08.2016р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7385 від 30.03.2009р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №6713 від 14.02.2009р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача №6812-ПК від 23.02.2018р.), матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 116 093,48грн..
В подальшому, 26.10.2018р. ФОП Демчуком М.В. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" було направлено претензії про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди внаслідок падіння автокрану з реєстраційним номером НОМЕР_2 на автомобіль DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с57-62, т.1).
Однак, як вказує ФОП Демчук М.В. , претензії залишені без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин, Фізична особа-підприємець Демчук Микола Володимирович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 218927,48грн..
Обґрунтовуючи позовну заяву, Фізична особа-підприємець Демчук Микола Володимирович посилається на те, що при розвантаженні вантажу на території рибгоспу водій автокрана, який належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД", здійснив падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль, що перебуває у власності позивача, чим пошкодив його та завдав збитків фізичній особі-підприємцю Демчуку Миколі Володимировичу . У зв'язку з чим, позивач заявляє до стягнення суму збитків у розмірі 218 927,48грн., з яких: 116 093,48грн. майновий збиток від падіння автокрана; 2 834,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки; 100 000,00грн. упущена вигода від невиконання замовлень по договору.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/33/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні.
04.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" у повному обсязі.
Вказує, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Зазначає, що при розвантаженні вантажу, громадянин ОСОБА_4 , який керував автокраном КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував відстані та ваги вантажу внаслідок чого відбулося падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначає, що в трудових відносинах громадянин ОСОБА_4 з товариством на момент дорожньо-транспортної пригоди не перебував. Покликається на те, що товариство не було замовником послуг з перевезення лісоматеріалів, не укладало жодних договорів з позивачем на перевезення вантажу. Вказує, що товариство виступало лише в якості вантажовідправника, про що зазначено у відповідній графі товарно-транспортної накладної №00000000243 від 02.08.2018р. та підтверджується видатковою накладною №РН-0000243 від 02.08.2018р. та довіреністю №588 від 01.08.2018р.. Обґрунтовує те, що товариство не замовляло послуги з розвантажувальних робіт у Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" та не укладало жодних правочинів на здійснення розвантажувальних робіт із залученням автокрану. Зазначає, що замовником послуг із розвантаження 02.08.2018р. автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД".
Вказує, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення випадку неподільності предмета зобов'язання, а тому позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом вимоги виконання одразу усіма відповідачами обов'язку в повному обсязі
Також, звертає увагу на те, що СП "МЕХАГРОБУД" та ПрАТ "Київський страховий дім" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9061160, який був чинним станом на 02.08.2018р. та предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності особи, що експлуатує автомобіль КАМАЗ-53213, д.н.з. НОМЕР_2 . Тому, на переконання відповідача, належними відповідачами у даному випадку є ПрАТ "Київський страховий дім" в межах лімітів відповідальності згідно укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, СП "МЕХАГРОБУД" в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди та у випадку, якщо особа яка заподіяла шкоду перебувала у трудових відносинах з СП "МЕХАГРОБУД" та ОСОБА_4 у разі його не перебування у трудових відносинах з СП "МЕХАГРОБУД".
Покликається на те, що згідно виконаного Фізичною особою-підприємцем Зінь І.В . звіту про оцінку автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , №48/18 від 17.08.2018р., матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 116 093,48грн. з ПДВ.
Зазначає, що повідомлення про проведення огляду транспортного засобу суб'єктом оціночної діяльності лише Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД". Таким чином, позивач не забезпечив виклику заінтересованих осіб, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" для участі у проведенні автотоварознавчого дослідження автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того вказує, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. В то й же час, при визначенні реальності неодержаних доходів, позивачем не доведено наявності усіх складових елементів та причинно наслідкового зв'язку для стягнення з відповідачів заявлених сум збитків (упущеної вигоди).
04.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" у повному обсязі.
Зазначає, що збитки позивачу завдані падінням крана, власником якого є Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД". Вказує, що умовою солідарної відповідальності за заподіяння шкоди є заподіяння її спільними діями або бездіяльністю.
Покликається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які вказівки на те, які саме спільні дії вчинило Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД", які мали наслідком заподіяння шкоди майну позивача. Зазначає, що шкода позивачу завдана падінням автокрана КАМАЗ-53213, номерний знак НОМЕР_2 . При цьому, товариство не було і не є власником автокрана КАМАЗ-53213, номерний знак НОМЕР_2 , та не володіло і не володіє ним на будь-яких інших правових підставах, а тому не може відповідати за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Вказує, що товариство не було викликано для проведення технічного огляду автомобіля, чим порушено вимоги п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. За таких обставин, звіт про оцінку автомобіля, DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконано з порушеннями п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а тому такий висновок не може бути доказом підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу. Також, до розрахунку розміру збитку включено суму податку на додану вартість, проте, вказана сума не є збитками позивача.
04.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області позивачем подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії свідоцтва НОМЕР_5 та НОМЕР_3 .
05.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" надійшло клопотання про витребування від Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" доказів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2019р. підготовче засідання відкладено. Також, вказаною ухвалою витребувано від Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД належним чином завірену копію наказу про прийом на роботу ОСОБА_4 ; належним чином завірену копію Витягу з трудової книжки ОСОБА_4 ; належним чином завірену копію Особової картки працівника, заведеної на ОСОБА_4 ; належним чином завірену копію посадової інструкції на посаду, яку обіймав ОСОБА_4 на Спільному підприємстві "МЕХАГРОБУД" (якщо така є в наявності); належним чином завірену копію цивільно-правового договору, укладеного між ОСОБА_4 та Спільним підприємством "МЕХАГРОБУД" (якщо такий укладався); належним чином завірену копію договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9061160.
14.02.2019р. позивачем подано відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" відповідно до якого зазначає, що підставою для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" стало порушення останнім вимог ст.222 ГК України, зокрема товариством не надано відповідь на претензію позивача від 25.10.2018р.. Обґрунтовує те, що позивачу не було відомо хто є належним відповідачем у справі.
Звертає увагу на те, що дорожньо-транспортною пригодою є подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Зазначає, що в момент падіння автокрану КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 здійснювалось розвантаження лісоматеріалів з автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що унеможливлює рух автокрану.
Вважає безпідставними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" залучення належного відповідача ПрАТ "Київський страховий дім", оскільки відповідно до висновку №2065 від 08.08.2018р. Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області встановлено, що падіння автокрану КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 відбулося під час розвантаження, а не під час руху транспортного засобу. Також, вказує, що поліцією було встановлено відсутність дорожньо-транспортної пригоди.
20.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області Спільним підприємством "МЕХАГРОБУД" подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вказує, що Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" ніколи не наймало на роботу ОСОБА_4 для виконання будь-яких робіт, в тому числі на автокрані КАМАЗ-53213, державний номер НОМЕР_2 , ні по трудовому договору, ні по цивільно-правовій угоді. Стверджує, що 02.08.2018р. автокран КАМАЗ-53213, державний номер НОМЕР_2 був викрадений з території Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про що повідомлено правоохоронні органи. У подальшому автокран був виявлений в с.Обарів Рівненського району Рівненської області та доставлений на територію Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД".
Зазначає, що на підтвердження настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" позивач посилається на висновок №2065 затверджений т.в.о. начальника Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, однак, вказаний висновок не є підставою для деліктної відповідальності Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" за шкоду завдану позивачу, оскільки останній не є судовим вироком та/або постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, які встановлюють наявність вини.
Покликається на те, що жодного протоколу на місці пригоди 02.08.2018р. складено працівниками поліції не було. Стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання автокраном КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 пошкоджень для автомобіля позивача, тобто сам факт дорожньо-транспортної пригоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відсутній.
Звертає увагу на те, що Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД" не відомо про будь-яку подію, що трапилася 02.08.2018р. за участі автокрану КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 . Також зазначає, що відсутні документи, які б свідчили про те, що саме автомобіль DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 був пошкоджений внаслідок події 02.08.2018р., оскільки належним чином оформлені матеріали в матеріалах справи відсутні.
Обґрунтовує те, що звіт про оцінку автомобіля №48/18 від 17.08.2018р., виконаний оцінювачем фізичною особою-підприємцем Зінь І.В. , який не має кваліфікації судового експерта та не повідомлявся про кримінальну відповідальність, не може бути належним доказом у справі, який міг би підтвердити факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок події, що сталася 02.08.2018р.. Стверджує, що вказаний звіт носить імовірний характер та містить неоднозначні твердження. Вказує, що незрозумілим є те, яким чином здійснювалося транспортування належного позивачу автомобіля, чи не зазнав він додаткових пошкоджень.
Зазначає, що звіт про оцінку автомобіля №48/18 від 17.08.2018р. містить інформацію про необхідність проведення ремонту тих частин автомобіля, які не вказані в акті огляду транспортного засобу від 13.08.2018р. як пошкоджені. Також, у звіті розрахунок вартості ремонту вказаний із податком на додану вартість, при цьому, позивачем не подано будь-яких доказів придбання матеріалів, а також оплату вартості відновлювальних робіт суб'єкту господарювання.
Також, вказує, що вимога позивача до Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" відшкодувати шкоду його майну внаслідок події 02.08.2018р. із автокраном КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 , відносно якого укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності є безпідставною, оскільки таку вимогу позивач в межах суми страхового ліміту повинен був заявити страховику.
Крім того, вказує, що розрахунок суми упущеної вигоди ґрунтується виключно на припущенні про отримання доходів без подання будь-яких доказів наявності замовлень на перевезення в період серпня-вересня 2018 року. Розрахунок суми упущеної вигоди базується на непідтверджених будь-яким чином розрахунках витрат на пальне, за період серпня-вересня 2018 року.
21.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області від позивача надійшло клопотання про витребування від Рівненського відділу поліції ВП ГП ГУ НП в Рівненській області доказів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.02.2019р. підготовче засідання відкладено. Також, вказаною ухвалою витребувано від Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області належним чином завірену копію всіх матеріалів справи за якою складено висновок №2065 від 08.08.2018р. за результатами розгляду заяви Демчука М.В. , яка подана на службу 102 о 17 год. 16 хв. 02.08.2018р.; належним чином завірену копію всіх матеріалів справи за якою складено висновок від 01.08.2018р. за результатами розгляду заяви №30885 від 03.08.2018р..
28.02.2019р. представником позивача подано відповідь на відзив Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" відповідно до якого вказує, що посилання на викрадення автокрану КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 не заслуговують на увагу та спростовуються висновком від 10.08.2018р. по матеріалах, зареєстрованих в журналі єдиного обліку Рівненського ВП ГУ НП України в Рівненській області №30885 від 03.08.2018р., у відповідності до якого факт незаконного заволодіння автокраном КАМАЗ-53213 д.н. НОМЕР_2 не знайшов свого підтвердження.
Зазначає, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки мана, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. При цьому, Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" було належним чином повідомлено про огляд автомобіля з метою проведення оцінки, проте, не скористалось своїм правом бути присутнім при огляді. Таким чином, звіт про оцінку автомобіля №48/18 від 17.08.2018р. є належним та допустимим доказом.
06.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області від Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області та Рівненського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2019р. надійшли витребувані документи. Суд ухвалив приєднати дані документи до матеріалів справи.
07.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області від Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" надійшло заперечення на позов.
07.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме оригінал звіту №48/18 про оцінку автомобіля FT95XF реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, позивачем подано до Господарського суду Рівненської області клопотання про допит в якості свідків директора Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Стаття 89 Господарського процесуального кодексу України встановлює процесуальний механізм виклику свідка та визначає, зокрема, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Так, процесуальний закон встановлює в якості передумови виклику свідка наявність його заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.88 ГПК України та подача такої заяви до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні нотаріально посвідчені заяви свідків у яких були б викладені обставини, що суперечать іншим доказам у справі, а тому у задоволенні клопотання про допит свідків судом відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження до 17.04.2019р. включно. В судовому засіданні 07.03.2019р. оголошено перерву.
18.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позовних вимог, згідно якої просить суд вважати позовні вимоги викладеними такого змісту: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича 268 927,48грн., з яких 116 093,48грн. майновий збиток від падіння автокрана, 2 834,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки, 100 000,00грн. упущена вигода від невиконання замовлень по договору №16/01-04/17/11-20 від 10.01.2018р. укладеного з ТОВ "ОДЕК Україна", 50 000,00грн. моральна шкода.
Зазначена вище заява відповідала вимогам ст.ст.46, 170 ГПК України, тому прийнята Господарським судом Рівненської області до розгляду.
В судовому засіданні 19.03.2019 оголошено перерву.
25.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" подано відзив на заяву про зміну предмету позову, відповідно до змісту якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" у повному обсязі.
04.04.2019р. до Господарського суду Рівненської області Спільним підприємством "МЕХАГРОБУД" подано відзив на заяву про зміну предмету позову, відповідно до змісту якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 04.04.2019р. оголошено перерву.
09.04.2019р. до Господарського суду Рівненської області позивача подано відповідь на відзив Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 позов Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 268 927,48грн. задоволено частково.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).
Водночас правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно ч.3 ст.1187 ЦК України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, що 02.08.2019р. о 14 год. 30 хв. при розвантаженні вантажу у с. Понебель Рівненського району Рівненської області на території рибгоспу водій автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 допустив падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності Демчука Миколи Володимировича , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , чим завдав пошкоджень автомобілю марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 .
Автокран КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД" відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 .
Водночас, покликання Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на викрадення автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 спростовуються висновком Рівненського ВП ГУНП України в Рівненській області від 10.08.2018, відповідно до якого, в ході розгляду звернення директора Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" ОСОБА_6 про викрадення із території підприємства автомобіля марки КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення (а.с221-224, т.1), а тому вони є необґрунтованими та безпідставними.
За змістом ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.1.12 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки
З матеріалів справи вбачається, що падіння стріли автокрану та самого автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 відбулося під час розвантаження, а не під час руху транспортних засобів.
За вказаних обставин та враховуючи приписи ст.ст.1, 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" доводи відповідачів на те, що вимоги про відшкодування шкоди в наслідок падіння автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 позивач повинен був заявити страховику в межах страхового ліміту є необґрунтованими та безпідставним, оскільки пошкодження автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 були завдані в результаті падіння автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Зінь Ігора Володимировича про оцінку автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 № 48 /18 від 17.08.2018р. матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 116 093,48грн..
У відповідності до п.5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Матеріали справи свідчать, що Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" було належним чином повідомлено про огляд автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою проведення оцінки (а.с.45, т.1), однак, не скористалося своїм правом бути присутнім при огляді автомобіля, що було проведено суб'єктом оціночної діяльності 13.08.2018р. (а.с.245, т.1).
Крім того, матеріали справи не містять клопотання Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про залучення незалежного суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно абз.9 ч.2 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Тобто, законодавчо встановлена вимога проведення оцінки майна (визначення розміру шкоди) зумовлена тим фактом, що лише фахівець з відповідною кваліфікацією, на підставі отриманого в установленому законодавством України порядку свідоцтва, з необхідним рівнем освіти, на підставі розроблених законодавчих стандартів, нормативів та з використанням спеціальних знань, рекомендацій - в праві визначати характер, обсяг пошкоджень та необхідні дії по їх усуненню, надати відповідь стосовно розміру заподіяної шкоди, визначати наявність причинно-наслідкового зв'язку між падінням автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 та його наслідками.
Згідно абз.9 ч.2 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, ст.5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено вичерпний перелік суб'єктів оціночної діяльності.
Матеріали справи свідчать, що Зінь Ігор Володимирович є суб'єктом оціночної діяльності, що підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності №698/16 від 13.08.2016р., свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №7385 від 30.03.2009р., кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача №6713 від 14.02.2009р., посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача № 6812-ПК від 23.02.2018р..
Згідно ст.32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
З врахуванням вище викладено, слід дійти висновку про необґрунтованість заперечення відповідача щодо проведення звіту про оцінку автомобіля №48/18 від 17.08.2018, що виконаний оцінювачем Фізичною особою-підприємцем Зінь І.В. , який не має кваліфікації судового експерта та не повідомлявся про кримінальну відповідальність, а тому не може бути належним доказом у справі, який міг би підтвердити факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок події, що сталася 02.08.2018р..
За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення 116 093,48грн. майнового збитку від падіння крану є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Отже, умовою солідарної відповідальності за заподіяння шкоди є заподіяння її спільними діями або бездіяльністю.
Як зазначалось вище, при розвантаженні вантажу водій автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД" допустив падіння автокрану на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав пошкоджень останньому.
Водночас, у матеріалах позовної заяви та доданих до неї документах відсутні будь-які вказівки на те, які саме спільні дії вчинило Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" разом з Спільним підприємством "МЕХАГРОБУД", які мали наслідком заподіяння шкоди майну позивача.
Таким чином, з врахуванням вище викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що доводи позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів майнового збитку від падіння крану та вартості послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки є безпідставними та підлягають до задоволення лише в частині стягнення з другого відповідача - Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД".
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2 834,00грн. вартості послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки.
Згідно акту прийому-передачі виконаної роботи №48/18 від 17.08.2018р. вартість послуг суб'єкта оціночної діяльності по оцінці автомобіля марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 становить 2500,00грн. та сплачена позивачем суб'єкту оціночної діяльності у повному розмірі, що підтверджується товарним чеком №30 від 17.08.2018р. (а.с.46, т.1).
Водночас, вартість повідомлення про проведення оцінки автомобіля марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 становить 234,00грн., про що свідчить копія фіскального чеку від 07.08.2018р. (а.с.45, т.1).
Отже, за вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення 2 834,00грн. вартості послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 2 500,00грн. вартості послуг суб'єкта оціночної діяльності по оцінці автомобіля та 234,00грн. вартості повідомлення про проведення оцінки автомобіля, а у задоволенні вимог про стягнення 100,00грн. вартості повідомлення про проведення оцінки автомобіля слід йому відмовити.
Стосовно стягнення 100 000,00грн. упущеної вигоди від невиконання замовлень по договору №16/01-04-17/11-20 від 10.01.2018р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕК", слід зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.
Крім того, при визначенні неодержаних доходів, (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.
З врахуванням вище викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
За приписами ч.4 ст.623 ЦК України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Дане твердження повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.04.2018р. у справі № 921/377/14-г/7.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Таким чином, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки докази, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені.
Як встановлено судом, що 10.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Демчуком Миколою Володимировичем (перевізник) було укладено договір про перевезення вантажів №16/01-04-17/11-20 (а.с.50-51, т.1), згідно п.1.1 якого перевізник зобов'язався виконати для замовника перевезення вантажів (лісоматеріалів), а замовник зобов'язався сплатити перевізнику за перевезення плату, що зазначена в Додатку №1 до цього договору і є невід'ємною частиною, в порядку і строки, передбачені цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунки позивача суми упущеної вигоди базуються на підставі актів виконаних робіт та на розрахунках витрат палива за період червня-липня 2018 року. Водночас, розрахунки позивача побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами.
Отже, за вказаних обставин та враховуючи, що упущена вигода від невиконання замовлень по договору №16/01-04-17/11-20 від 10.01.2018р. в розмірі 100 000,00грн. лише припускається позивачем та не може бути доведеною, а тому в частині стягнення 100 000,00грн. упущеної вигоди слід йому відмовити.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 50 000,00грн. моральної шкоди слід зазначити наступне.
Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Так, на обґрунтування позовних вимоги в частині стягнення моральної шкоди позивач вказує, що моральна шкода полягає у втраті ділової репутації внаслідок неможливості виконання позивачем перевезень вантажів через падіння автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Також, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи вище викладене, а також те, що позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди, а тому у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що позивачем не спростовано обґрунтувань, які покладені в основу оскаржуваного рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь позивача 116 093,48грн. майнового збитку від падіння крану та 2 734,00грн. вартості послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки, а у решті позову слід відмовити.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД", м.Рівне залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019р. у справі №918/33/19 - без змін.
2. Справу №918/33/19 повернути до Господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "24" липня 2019 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.