проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"23" липня 2019 р. Справа № 922/3739/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Чернота Л.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участі представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - Комарова О.М. - свідоцтво про право на заняття адвокатською дліяльністю серія ХВ № 000007 від 27.02.2014; дов. № 01-26/5811 від 18.10.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1692 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 (повний текст рішення складено 25.04.19; суддя Сальнікова Г.І.) у справі № 922/3739/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-21", м. Харків
до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
про внесення змін до договору
В грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ера-21" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання договору №541/12 від 01.10.2014 укладеним та про внесення змін до договору №541/12 від 01.10.2014 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у запропонованій позивачем редакції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18 в позові відмовлено повністю. Рішення обґрунтовано тим, що з огляду на закінчення строку дії спірного договору, у відповідності до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 № 1834-VIII не передбачено такої можливості продовження його строку дії, оскільки зобов'язання за договором припинилися, а тому подальше внесення до них змін є неможливим; позивачем всупереч положень ЦК України не наведено обставин про порушення відповідачем умов договору, при цьому, вимоги про внесення змін до договору ґрунтуються позивачем виключно своїми майновими інтересами.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ера-21", з рішенням господарського суду попередньої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 16.04.19 у даній справі скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги доводи позивача про те, що в ході виконання умов договору виявилося, що деякі його додаткові угоди до нього є вкрай невигідними для позивача та потребують перегляду;
- суд першої інстанції не врахував того, що 03.10.2018 позивач звернувся до позивача з пропозицією, в якій повідомляв про те, що не зможе у встановлений договором строк до 31.12.2018 виконати технічні умови до спірного договору, у зв'язку з чим просив розглянути питання про зміну в цій частині умов договору, підписавши додаткову угоду до даного договору. Однак відповідач відмовив у перегляді технічних умов та підписати додаткову угоду до договору відмовився, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду;
- технічні умови суперечать умовам спірного договору, завдають збитки позивачу, а при укладанні спірного договору сторонами не обговорювались питання передачі майна замовника у власність виконавця, тому, до спірного договору повинні бути внесені відповідні зміни шляхом доповнення їх пунктом 3.2.7 наступного змісту: “Технічні умови щодо можливості розміщення на опорах повітряних ліній підрозділу АК “Харківобленерго” діють лише в частині визначення об'єктів РЕМ, в іншій частині виконуються за умовах, що не суперечать майновим правам Замовника“.
- підстави для відмови відповідача у пролонгації договору відсутні, оскільки згідно перехідних положень згаданого вище Закону встановлено, що на вимогу Замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги, тому, для приведення спірного договору у відповідність до чинного законодавства не має необхідності припиняти його дію.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Пелипенко Н.М., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України.
11.06.2019 від відповідача - Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, - на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив (вх. № 5711), в якому відповідач вважає рішення господарського суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, таким, що прийняте при всебічному та об'єктивному встановленні обставин справи, при вірному застосуванні матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 року призначено справу № 922/3739/18 до розгляду на "24" червня 2019 р. об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 117; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барбашова С.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 оголошено перерву у справі № 922/3739/18 до 23.07.2019 об 11:30 год. та повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце судового засідання.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Представник позивача наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Колегія суддів зазначає, що представник позивача не з'явився в попереднє судове засідання 24.06.2019, що стало підставою для оголошення перерви у розгляді справи № 922/3739/18, посилаючись основними принципами господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Крім того, позивач як апелянт у цій справі був обізнаний про відкриття Східним апеляційним господарським судом апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 18 том ІІ) про отримання директором ТОВ "Ера-21" ОСОБА_1 копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 про відкриття апеляційного провадження у справі № 922/3739/18.
Матеріали справи свідчать, що копії ухвал Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 про призначення справи до розгляду та від 24.06.2019 про оголошення перерви в судовому засіданні у справі № 922/3739/18, направлені рекомендованими листами на адресу позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61176, місто АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 кв. 221), повернулись з поштового відділення на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У відповідності до ч. 5 зазначеної статті, учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, або згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, а саме, ухвали суду апеляційної інстанції направлені на належну позивачу адресу, яка судом була перевірена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 про призначення справи до розгляду була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 12.06.2019, зареєстрована 12.06.2019, оприлюднена 14.06.2019 та ухвала Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 про оголошення перерви в судовому засіданні у справі № 922/3739/18 була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 25.06.2019, зареєстрована 25.06.2019, оприлюднена 26.06.2019, що свідчить про можливість позивача скористатись своїм правом та бути обізнаним про зазначені ухвали суду.
Отже, апелянт не був позбавлений можливості прийняти участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що це вже друга неявка скаржника в судове засідання після оголошення перерви у розгляді даної справи у зв'язку з його неявкою та вжиття судом апеляційної інстанції необхідних заходів щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 273 ГПК України, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2014 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавець) було укладено договір №541/12 про надання послуг із сумісної підвіски ОКСН на повітряних лініях АК "Харківобленерго" (далі - Договір) (т.с. І а.с. 55 - 58), відповідно до умов п. 1.1 якого, предметом договору є надання виконавцем послуг з розміщення волоконно-оптичних самоутримних неметалевих кабелів (ОКСН), кабелів телефонного зв'язку та/або іншого аналогічного майна (обрати необхідний вид кабелів/проводу та вказати їх марку) (надалі - проводи) на належних виконавцю повітряних лініях 0,4 кВ та оплатити цих послуг замовником. Послуги надаються на період виконання замовником технічних вимог виконавця з приведення підвіски вказаних проводів вимогам чинного законодавства.
Згідно з п. 4.1. Договору, розмір плати за надані послуги за цим договором складає всього дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять гривень 48 коп., у тому числі ПДВ 20 % чотириста сімдесят вісім гривень 25 коп. та за поодинокі опори - 0 грн.
Перелік мереж із сумісною підвіскою проводів замовника, наведений у додатку №1 до Договору.
Одночасно з підписанням цього договору відповідач надав позивачу технічні вимоги на сумісну підвіску проводів на опорах повітряних ліній Виконавця за місцезнаходженням: вул. Леніна, 6.81 смт. Хорошове Харківського р-ну Харківської області, які є Додатком №2 до Договору.
Технічні вимоги у розділі №2 “технічні заходи, які виконує замовник” передбачають, що в прогонах опор, вказаних у таблиці 1, поетапно, згідно узгодженого графіка (таблиця 2) Замовник надає Виконавцю необхідні матеріали для заміни магістрального неізольованого проводу ПЛ на самоутримний ізольований провід із зшитого світло стабілізованого поліетилену, стійкого до впливу зовнішнього середовища та стійкого до поширення полум'я згідно ДСТУ 4216:2003 “Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1. Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю”. Кількість, самоутримного ізольованого проводу та лінійної арматури вказані в таблиці 2.
За таблицею 2 технічних вимог, які є невід'ємною частиною Договору, Замовник зобов'язаний в строк починаючи з 24.12.2018 по 31.12.2018 передати відповідачу належні позивачу (замовнику) матеріали, згідно переліку визначеному в таблиці 2, зокрема: зажим затяжний ЗН 2.4-10, зажим подцерживающий ЗП 3.1-15, крюк ГС-16-25, стрічка стальна ІЖ) Х 189-38, провід СИП-5нг 4x50x0,77, скріпа СК-20-50, всього на загальну суму близько 52000000 грн.
Додатковою угодою б/д № 541/12/3 сторони погодили, що договір № 541/12 від 01.10.2014 продовжено до 31.12.2017 (а.с. 61 том І).
Відповідно до Додаткової угоди від 02.06.2017 № 541/12/4 до договору його дію подовжено до 31.12.2018 (а.с 59 - 60 том І).
Позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції з посиланням на те, що в ході виконання умов договору виявилося, що деякі його додаткові угоди до нього є вкрай невигідними для позивача та потребують перегляду, у зв'язку з чим позивач звернувся до позивача з пропозицією, в якій повідомляв про те, що не зможе у встановлений Договором строк до 31.12.2018 виконати технічні умови до спірного договору, тому просив розглянути питання про зміну в цій частині умов договору, підписавши Додаткову угоду до даного договору. Однак, відповідач відмовив у перегляді технічних умов та підписати Додаткову угоду до Договору також відмовився.
Позивач вважає, що Технічні умови суперечать умовам спірного договору, завдають збитки позивачу, а при укладанні спірного договору сторонами не обговорювались питання передачі майна замовника у власність виконавця, тому позивач вважає, що до спірного договору повинні бути внесені відповідні зміни шляхом доповнення їх пунктом 3.2.7 наступного змісту: “Технічні умови щодо можливості розміщення на опорах повітряних ліній підрозділу АК “Харківобленерго” діють лише в частині визначення об'єктів РЕМ, в іншій частині виконуються за умовах, що не суперечать майновим правам Замовника, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Вимогами частини першої статті 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 7.1 договору строк його дії встановлений у період виконання замовником технічних вимог виконавця щодо приведення підвіски проводів до вимог чинного законодавства, а саме до 31.12.2014.
Строк дії вказаного Договору неодноразово подовжувався. У подальшому, відповідно до Додаткової угоди від 02.06.2017 № 541/12/4 до договору його дію подовжено до 31.12.2018.
Водночас, згідно з умовами пункту п. 7.4 Додаткової угоди від 02.06.2017 № 541/12/4 до договору, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до припинення строку його дії Сторони письмово не повідомлять одна одну про його припинення.
АТ "Харківобленерго" своїми листами від 22.11.2018 № 10-28/6923, від 16.11.2018 № 10-28/6683 та від 03.10.2018 № 10-28/5525 повідомляв ТОВ "Ера - 21" про припинення 31.12.2018 дії Договору. При цьому, ТОВ "Ера-21" було надано роз'яснення встановленого Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 № 1834-VIII (далі-Закон № 1834-VIII від 07.02.2017) порядку укладання договорів з доступу до елементів Інфраструктури Об'єкта електроенергетики, що вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи листування між сторонами (а.с. 145 - 156 том І).
Отже, договір №541/12 про надання послуг із сумісної підвіски ОКСН на повітряних лініях АК "Харківобленерго" від 01.10.2014 закінчив свою дію зі спливом встановленого у ньому строку - 31.12.2018, оскільки доказів його пролонгації та внесення до договору змін сторонами матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1834-VIII від 07.02.2017 чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.
На вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
Тобто, зазначеними вище приписами Закону № 1834-VIII від 07.02.2017 не визначена можливість подовження строку дії укладених до набрання ним чинності договорів.
Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу вимог щодо приведення у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону спірного Договору, тому посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що підстав для відмови відповідача у пролонгації договору відсутні є помилковими.
Також, неправомірними є посилання апелянта на приписи ч. 7 ст. 16 Закону № 1834-VIII від 07.02.2017, згідно яких власник інфраструктури об'єкта доступу не має права розірвати договір з доступу без згоди замовника або відмовити йому у продовженні строку дії договору з доступу, за умови належного виконання замовником умов договору з доступу, оскільки визначений цією статтею договір з доступу не укладався, докази вчинення відповідачем дій щодо розірвання спірного договору матеріали справи не містять, а п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1834-VIII від 07.02.2017 містить прямі вимоги щодо дії укладених до набрання чинності Законом договорів до завершення строку їх дії.
При цьому, приписи чч. 1-6 ст. 16 Закону № 1834-VIII від 07.02.2017 визначають чіткий порядок укладання договору доступу. Зокрема визначено, що підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого повинні бути додані визначені Законом № 1834-VIII від 07.02.2017 документи.
Вказаних звернень від позивача матеріали справи не містять та позивачем надано не було.
Враховуючи викладене та те, що строк дії Договору закінчився 31.12.2018, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання цього Договору укладеним після спливу строку, на який його було укладено.
Суд першої інстанції також правомірно не задовольнив позовні вимоги позивача щодо внесення змін до договору № 541/12 від 01.10.2014 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 № 1834-VIII та "Правилами надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 № 853 (далі - Правила) визначено порядок при наданні доступу до об'єктів електроенергетики, затверджено умови та форми технічних умов та договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Зокрема, відповідно до ст.ст. 13, 16 вказаного вище Закону підставою для укладання договору з доступу є розроблена замовником на підставі технічних умов проектна документація.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що така проектна документація розроблялася позивачем, а раніше видані технічні вимоги виконувалися належним чином, тому внесення запропонованих позивачем змін до Договору суперечить вимогам згаданих вище Закону та Правил.
Більш того, з огляду на закінчення строку дії Договору, у відповідності до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 № 1834-VIII не передбачено такої можливості продовження його строку дії, оскільки зобов'язання за Договором припинилися, а тому подальше внесення до них змін є неможливим.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Проте, позивачем всупереч вказаних вище положень ЦК України не наведено обставин про порушення з боку відповідача умов договору, при цьому, вимоги про внесення змін до договору ґрунтуються позивачем виключно своїми майновими інтересами.
Що стосується істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази зміни обставин щодо необхідності виконання технічних вимог для взаємного розташування майна позивача на належних відповідачу опорах повітряних ліній електропередачі, що, у свою чергу, може свідчити про те, що з моменту укладання договору обставини щодо необхідності виконання зазначених технічних вимог для взаємного розташування майна позивача на належних відповідачу опорах повітряних ліній електропередачі не змінилися.
Посилання позивача в апеляційній скарзі про те, що умови Додатку № 2 "Технічні вимоги" до договору суперечать умовам цього договору та сторонами не обговорювались, є необґрунтованими, оскільки саме пп. 1.1, 3.2.1, 7.1 договору визначена необхідність їх виконання, а надання послуг з розміщення майна позивача передбачено на період виконання таких Технічних вимог. Крім того, спірний договір, Додаток № 2 "Технічні вимоги", додаткові угоди до договору та укладені нові редакції Додатку № 2 підписані зі сторони обох сторін без будь - яких зауважень, а тому є погодженими в повному обсязі як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.
Щодо посилань позивача у апеляційній скарзі на судову практику у аналогічній справі, зокрема на постанови Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №909/794/15, від 17.05.2017 у справі №914/433/16 та на постанову Верховного Суду по справі № 910/12017/17 від 18.01.2018, колегія суддів вказує, що у даному випадку зазначена судова практика стосується інших правових відносин, оскільки вона стосується умов розірвання договорів оренди, тоді, як у даній справі правовідносини, що склалися між сторони виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою належить до договорів надання послуги, при цьому, та доказів вчинення відповідачем будь-яких дій щодо розірвання договору матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правомірним, доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-21", м. Харків, не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18 - без змін.
Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-21", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/3739/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 25.07.2019.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Л.Ф. Чернота