вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" липня 2019 р. Справа№ 925/1183/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Петрик М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Клюйко А.А.;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: Поліщук Д.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2019
у справі № 925/1183/18 (суддя - Грачов В. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд"
про примусове виконання обов'язку в натурі
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про зобов'язання відповідача передати позивачу у власність товар на загальну суму 689 144,88 грн., а саме: насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 4 мішки за ціною 3430,25 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 16465,20 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків за ціною 3233,60 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 194 016,00 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 110 мішків за ціною 3 038,20 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 401 042,40 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 20 мішків за ціною 3 234,22 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 77 621,28 грн. в т.ч. ПДВ.
Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язання щодо поставки позивачу товару по кількості і найменуванням за договором поставки насіння 2018 № 002-ФЛ від 11.10.2017 року, видатковій накладній № 361 від 20.02.2018 року, товарно-транспортній накладній № П20-1 від 20.02.2018 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 у справі № 925/1183/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що договір поставки укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав в строки та в повному обсязі, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування даного факту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1183/18 від 07.03.2019, а саме:
- в першому абзаці шоста сторінка рішення слова «через уповноважену ним особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд», який є перевізником» змінити слова «через Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, який є перевізником і була залучена для здійснення перевезення товару внаслідок виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслойд», як експедитором, договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора» та заявки позивача на перевезення вантажу № 01 від 20.02.2018»;
- четвертий абзац шоста сторінка рішення «Приймання від постачальника товару та його транспортування на склад покупця здійснював перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд», який діяв на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018» викласти в наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд» до виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018 та Заявки позивача на перевезення вантажу № 01 від 20.02.2018 залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставангер», а ТОВ «Ставангер» в свою чергу залучило Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд» діяв по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» щодо виконання ним вищезазначеного договору та заявки позивача, внаслідок якого було здійснено перевезення товару за товарно-транспортною накладною № П20-1 від 20.02.2018, як експедитор. Приймання від постачальника товару та його транспортування на склад покупця здійснював перевізник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок звернення ТОВ «Флора» із позовом до ТОВ «Транслойд» про відшкодування вартості втраченого товару апелянту з отриманих в процесі розгляду справи № 920/133/19 документів стало відомо, що перевізником товару за ТТН № П20-1 є саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а не ТОВ «Транслойд», а тому суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо встановлення особи, яка є перевізником товару за ТТН № П20-1, яке є одним із складових для вирішення цієї справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1183/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1183/18 та призначено до розгляду на 10.07.2019.
Позиції учасників справи
04.07.2019 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Третя особа, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги вказала, що позивач, подаючи апеляційну скаргу, мотивує необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду на підставі копій документів, отриманих в процесі розгляду справи № 920/133/19. Однак, надані копії документів, на думку ТОВ «Транслойд», є неналежними доказами та не є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду.
Також третя особа просила витребувати у позивача оригінали документів, на які він посилається у своїй апеляцій скарзі та залучити до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставангер».
09.07.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що враховуючи надані позивачем доводи та докази в апеляційній скарзі, відповідач погоджується з доводами позивача, що перевізником вантажу, щодо якого була оформлена ТТН № П20-1 є ФОП ОСОБА_1 , а не ТОВ «Транслойд». Враховуючи наведене, відповідач вважає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції може бути змінена, але тільки в межах апеляційної скарги визначеної ТОВ «Флора».
Подані клопотання та результати їх розгляду
04.07.2019 через відділ документального забезпечення суду від ТОВ «Ставангер» надійшло клопотання про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі № 925/1183/18.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Ставангер» не приймало участь у перевезені вантажу, що є предметом позову по справі № 925/1183/18, однак у останнього є інформація про подання позивачем копій документів разом з апеляційною скаргою, що в подальшому можуть створити для ТОВ «Ставангер» певні обов'язки чи порушити його права.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про залучення ТОВ «Ставангер» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та про витребування доказів дійшла до висновку про відмову в задоволенні поданих клопотань з підстав, які зазначені в описовій частині постави.
Явка представників сторін
Представник відповідача у судове засідання 10.07.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 10.07.2019 за відсутності представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
11.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора", як покупцем, було укладено договір поставки насіння 2018 № 002-ФЛ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві насіння рослин (далі у тексті Договору - товар), а покупець зобов'язався приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника, замовлення можуть подаватись покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (по тексту Договору - специфікація) та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину цього договору.
Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2.1. постачальник зобов'язаний продати та передати у власність покупця відповідну партію товару, щодо якої сторонами узгоджена та підписана відповідна специфікація. Сторони домовилися, що товар буде відвантажено не пізніше 15 квітня 2018 року. В разі необхідності, детальний графік поставки товару сторони зазначають в додаткових угодах або специфікаціях до цього договору, які мають відповідати умовам цього пункту.
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2. п. 2.2. покупець зобов'язаний: оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або специфікаціями (додатковими угодами, якщо вони були укладені) до нього, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника; приймати товар від постачальника в порядку, передбаченому цим договором за якістю, кількістю, комплектністю, в порядку та терміни, встановлені цим договором та чинним законодавством.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна товару визначається і вказується в Додатковій угоді № 2 до цього договору та/або видаткових накладних на дату їх складення, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті Євро.
Відповідно до п.п. 3.1.1. договору продавець здійснює оплату товару на підставі рахунків-фактур, виписаних постачальником, що надсилаються покупцеві по електронній пошті. Рахунок-фактура дійсний протягом 1-го календарного дня. У випадку, якщо постачальник не отримав від покупця повної оплати за рахунком-фактурою протягом терміну його дії, покупець зобов'язаний звернутися до постачальника за новим рахунком-фактурою. При цьому попередній рахунок-фактура вважається недійсним.
Згідно з п. 4.1. договору покупець зобов'язується здійснити оплату за товар за цінами та у строки (терміни) встановлені в додатковій угоді № 2 до цього договору. Остаточна оплата до договору здійснюється не пізніше 30 травня 2018 року;
Пунктом 5.1 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника, відповідно до правил МТП з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРМС-2010", які застосовуються сторонами з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також цих особливостей, які випливають з умов цього договору;
Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних на відпуск товару (п. 5.2. договору)
Товар та/або відповідна партія вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент передачі згідно умов визначених пунктом 5.1. цього договору. У разі, якщо покупець користується послугами сторонніх перевізників, право власності на товар покупець набуває з моменту його передачі першому перевізнику, зазначеному у товарно-транспортних документах (ТТН). За відсутності уповноваженого представника покупця в момент прийняття вантажу перевізником, підпис перевізника (водія) на товарно-транспортній накладній (додатках, що є невід'ємними частинами товарно-транспортної накладної згідно п. 11.8. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997) про прийняття вантажу до перевезення буде вважатися момент закінчення прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, за виключенням прихованих дефектів товару (п. 5.3. договору)
Відповідно до п. 5.4. договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар, відповідно до якості, вказаній в копіях сертифікатів ОЕСР та/або ISTA (або інший сертифікат якості виробника). Покупець має право висунути претензії щодо якості товару протягом 20 календарних днів з моменту підписання накладної на відповідну партію товару, згідно якісних показників, що зазначені в сертифікаті на даний товар. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем інструкції виробника, інших нормативних документів по правильному транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару, а також дотримання вимог, встановлених пунктом 2.2.4 цього договору. При виявлені можливих недоліків в строки визначені цим пунктом. Покупець зобов'язаний викликати уповноваженого представника постачальника та двосторонньою комісією скласти відповідний акт невідповідності. Представник постачальника повинен прибути на виклик покупця протягом 36 годин з моменту отримання письмового виклику. У разі неприбуття представника постачальника у вказаний строк, покупець має право скласти акт без участі постачальника.
Цей Договір укладений з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Будь-які доповнення або зміни до договору є чинними, якщо вони укладені письмово та підписані уповноваженими представниками сторін. Одностороння зміна умов договору не допускається якщо інше не передбачено умовами цього договору або чинним законодавством України (п. 10.1. - 10.2. Договору).
Сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 від 11.10.2017, в якій було погоджено умови щодо отримання покупцем післясезонної знижки на товар.
Сторонами також було підписано Додаткову угоду № 2 від 11.10.2017 щодо ціни на товар на умовах 100% попередньої оплати.
В специфікації № 1 від 11.10.2017 до договору поставки сторони визначили кількість та найменування товару, який має бути поставлений за Договором, а саме: насіння соняшника ЕС Ніагара у кількості 500 мішків; насіння соняшника ЕС Савана - 350 мішків; насіння соняшника ЕС Петунія - 500 мішків; насіння соняшника ЕС Андромеда - 150 мішків; насіння соняшника ЕС Романтік - 200 мішків; насіння соняшника ЕС Флоріміс - 200 мішків; насіння соняшника ЕС Яніс - 50 мішків; насіння соняшника ЕС Генезіс - 300 мішків; насіння соняшника ЕС Новаміс - 250 мішків; насіння соняшника ЕС Беллв - 931 мішків; насіння соняшника ЕС Аркадія - 370 мішків; насіння соняшника ЕС Генераліс - 100 мішків, всього загальною кількістю 3901 мішків.
Відповідачем відповідно до умов договору поставки було виставлено позивачу рахунок № 5455 від 23.10.2017 року на оплату товару в кількості 12 найменувань на загальну суму 15 120 480,35 грн. з ПДВ зі строком оплати 23.10.2017 року (а.с. 23).
Із виписки по рахунках позивача вбачається, що на підставі рахунку № 5455 від 23.10.2017 року позивач перерахував відповідачу за насіння соняшнику 23.10.2017 року - 15 120 480,35 грн. (а.с. 24-25).
09.11.2017 року позивач повернув відповідачу 1 058 436,36 грн., надлишково перерахованих по рахунку № 5455 від 23.10.2017 року (а.с. 26).
Як вбачається з пояснень представників сторін, зазначена сума коштів була врахована у зменшення вартості товару, що не впливало на кількість і номенклатуру товару по Специфікацію № 1 від 11.10.2017 і рахунку № 5455 від 23.10.2017 року.
Крім того, у складі повернутих 1 058 436,36 грн. кошти у сумі 12,44 грн. перераховані зайво.
Відповідачем до матеріалів справи додано скріншоти та роздруківки листування з позивачем засобами електронного зв'язку, зі змісту яких вбачається, що сторони узгоджували дати та кількість поставок, також, позивач повідомляв найменування перевізника, марку автомобіля та ім'я водія, яким буде прийнято товар та доставлено позивачу (а. с. 47-56).
Із видаткової накладної № 86 від 01.02.2018 року на суму 1 286 321,40 грн. та товарно-транспортної накладної № д00004143 від 30.01.2018 року, видаткової накладної № 218 від 09.02.2018 року на суму 1 470 078,00 грн. та товарно-транспортної накладної № ФЛ-000109 від 07.02.2018 року, видаткової накладної № 942 від 26.03.2018 року на суму 2 419 014,68 грн. та товарно-транспортної накладної № д00004313 від 26.03.2018 року, видаткової накладної № 1388 від 04.04.2018 року на суму 3 256 214,04 грн. та товарно-транспортної накладної № д00004417 від 04.04.2018 року вбачається, що відповідачем було поставлено, а покупцем прийнято за період лютого-квітня 2018 року товар - насіння соняшника відповідних сортів в повному обсязі на суму 8 431 628,12 грн. без зауважень і заперечень, що підтверджується підписами представників і печатками сторін.
В матеріалах справи міститься видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 року, відповідно до якої відповідач передав, а позивач прийняв товар - насіння соняшника ЕС Ніагара у кількості 500 мішків на суму 1 837 602,00 грн., насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків на суму 194 016,00 грн., насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 300 мішків на суму 1 164 319,20 грн., насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 250 мішків на суму 911 460,00 грн., насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 370 мішків на суму 1 523 031,00 грн. загальній кількості 1470 мішків на загальну суму 5630428 грн. 20 коп.
Видаткова накладна зі сторони відповідача підписана бухгалтером Корніюк Н. П. а зі сторони позивача представником за довіреністю ОСОБА_3 .
Також, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № П20-1 від 20.02.2018 року, яка видана на перевезення партії товару за видатковою накладною № 361 від 20.02.2018.
В даній товарно-транспортній накладній в якості автомобільного перевізника зазначено - ТОВ «Транслойд», водій ОСОБА_4 , в якості замовника ТОВ «Седна Агро», в якості вантажовідправника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна", в якості вантажоодержувача ТОВ «Седна Агро».
Під час отримання товару в м. Запоріжжя, працівниками позивача було складено та підписано 21.02.2018 року акт про опломбування кузова з товаром та 23.02.2018 року акт № 4 про пошкодження (недостачу, надлишок, пересортування) ТМЦ, в якому зазначено, що під час прийому товарно-матеріальних цінностей було виявлено недостачу насіння соняшника, а також про те, що автомобіль, в якому виявлено недостачу, не був опломбований.
Як зазначає позивач, видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 не відповідає кількості та загальній сумі товару, фактично отриманого ТОВ «Флора» при вивантажені цього товару, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, на момент подання позовної заяви, у відповідача існують зобов'язання по поставці товару на загальну суму 689 144,88 грн., а саме: насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 4 мішки за ціною 3 430,25 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 16 465,20 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків за ціною 3 233,60 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 194 016,00 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 110 мішків за ціною 3 038,20 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 401 042,40 грн. в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 20 мішків за ціною 3 234,22 грн. (без ПДВ) за мішок на загальну суму 77 621,28 грн. в т.ч. ПДВ. Вимога позивача до відповідача про передачу у власність позивача зазначеного товару є предметом спору у справі, що розглядається.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до умов п. 5.1.-5.3. договору поставки насіння 2018 № 002-ФЛ від 11.10.2017 року, поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника, відповідно до правил МТП з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРМС-2010". Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару. Товар та/або відповідна партія вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент передачі згідно умов визначених пунктом 5.1. цього договору. У разі, якщо покупець користується послугами сторонніх перевізників, право власності на товар покупець набуває з моменту його передачі першому перевізнику, зазначеному у товарно-транспортних документах (ТТН). За відсутності уповноваженого представника покупця в момент прийняття вантажу перевізником, підпис перевізника (водія) на товарно-транспортній накладній (додатках, що є невід'ємними частинами товарно-транспортної накладної згідно п. 11.8. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997) про прийняття вантажу до перевезення буде вважатися момент закінчення прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, за виключенням прихованих дефектів товару.
Отже, умовами договору передбачено, що приймання передача поставленого товару оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар.
В матеріалах справи міститься підписана в установленому порядку видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 року на поставку відповідного товару - насіння соняшника у кількості 1470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Документами, які є підставою для оприбуткування товару, є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.
Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Колегія суддів зазначає, що наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підписана уповноваженими представниками сторін, зокрема позивача - ОСОБА_5 , що не заперечується самим позивачем.
Отже, видаткова накладна № 361 від 20.02.2018, підписана сторонами без зауважень та заперечень, підтверджує факт здійснення між сторонами господарської операції передачі відповідачем партії товару позивачу на загальну суму 5 630 428,20 грн.
Також, із умов договору вбачається, що з моменту передачі постачальником товару перевізнику покупця, право власності на цей товар переходить до покупця. Тобто, зобов'язання відповідача щодо передачі товару в тій кількості, яка погоджена сторонами у видатковій та товарно-транспортній накладних, припинилися в момент отримання цього товару перевізником.
Як вбачається з електронного листування сторін, представник позивача направив ТОВ «Седна-Агро» розпорядження із зазначенням перевізника, який буде здійснювати перевезення для ТОВ «Флора», а саме визначено перевізником ТОВ «Транслойд», автомобіль ДАФ НОМЕР_4/ НОМЕР_1 , водієм вказано ОСОБА_4 .
Відвантаження товару 20.02.2018 року відбулося за заявкою відповідача № 20/02/2018-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна". В заявці зазначено перевізника - товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд", автомобіль - ДАФ НОМЕР_4/ НОМЕР_1 та водія - ОСОБА_4 .
У товарно-транспортній накладній № П20-1 від 20.02.2018 року, яка була видана на перевезення партії товару за видатковою накладною № 361 від 20.02.2018, автомобільним перевізником зазначено - ТОВ «Транслойд», водій ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що транспортування спірного товару здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслойд", з чим і не погоджується апелянт та просить змінити мотивувальну частину рішення щодо визначення перевізника спірного товару.
Як вбачається з договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018 року, укладеного між ТОВ «Флора» як клієнтом та ТОВ «Транслойд», як експедитором, ТОВ «Флора» доручило, а ТОВ «Транслойд» прийняло на себе обов'язки від свого імені та за рахунок ТОВ «Флора» здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів автомобільним транспортом по території України. Виконуючи обов'язки за цим договором, ТОВ «Транслойд», як експедитор, може надавати такі види транспортно-експедиторських послуг як організація перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов'язань, визначених цим договором.
Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, що узгоджується із ст. 9 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Таким чином, відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018 та норм ЦК України ТОВ «Транслойд» у відносинах з позивачем виступав як експедитор, який мав право залучити до перевезення вантажу за видатковою накладною № 361 від 20.02.2018 інших осіб - перевізників, зокрема і ОСОБА_6 , який перевозив спірний товар.
Отже, суд першої інстанції помилково визначив ТОВ «Транслойд» перевізником товару за видатковою накладною № 361 від 20.02.2018, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні в цій частині.
В той же час, колегія суддів зазначає, що у даному випадку до предмету розгляду у даній справі не відноситься визначення фактичного перевізника товару - насіння соняшника у кількості 1470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн., оскільки предметом доказування у справі № 925/1183/18, враховуючи заявлені позовні вимоги, є встановлення факту виконання чи не виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару на загальну суму 689 144,88 грн.
А тому, судом апеляційної інстанції не приймаються до розгляду додані до апеляційної скарги документи, а саме договір № 1702 перевезення вантажу та транспортного експедирування від 17.02.2017, заявка на перевезення вантажу № 20022018-3 від 20.02.2018, договір № 20022018-1 перевезення вантажу від 20.02.2018, заявка на перевезення вантажу № 20022018-3 від 20.02.2018, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 , посвідчення водія ОСОБА_7 , трудовий договір № 18/п між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 09.10.2017, наказ № 18/п від 09.10.2017 про прийом на роботу ОСОБА_4 , які не були надані суду першої інстанції, та їм не надається правова оцінка.
У зв'язку з цим, клопотання про витребування у позивача зазначених доказів в оригіналі, яке заявлене третьою особою, також задоволенню не підлягає.
Таким чином, оскільки представниками сторін в установленому порядку була підписана видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 на поставку відповідного товару насіння соняшника у кількості 1 470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн., товар був переданий постачальником на своєму складі відповідно до умов договору перевезення на транспортний засіб перевізника, який був зазначений у розпорядженні позивача, підпис представника перевізника та його печатка на товарно-транспортній накладній свідчить про прийняття ним товару, а тому колегія суддів зазначає, що відповідачем були виконані умови договору поставки щодо передачі позивачу спірного товару на суму 5 630 428,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання про залучення ТОВ «Ставангер» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Виходячи зі змісту ст. 50 ГПК України, єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є той факт, що рішення у цій справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Оскільки у даному випадку питання щодо дійсного перевізника відповідно до товарно-транспортної накладної № П20-1 від 20.02.2018 не відноситься до предмету розгляду даної справи та судом апеляційної інстанції не досліджувалось, заявником не обґрунтовано того, як рішення у справі може вплинути на права або обов'язки ТОВ «Ставангер», а тому колегія суддів не знайшла правових підстав для задоволення клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «Ставангер» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскільки представниками сторін в установленому порядку була підписана видаткова накладна № 361 від 20.02.2018 на поставку відповідного товару насіння соняшника у кількості 1 470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн., товар був переданий постачальником на своєму складі відповідно до умов договору перевезення на транспортний засіб перевізника, який був зазначений у розпорядженні позивача, підпис представника перевізника та його печатка на товарно-транспортній накладній свідчить про прийняття ним товару, а тому колегія суддів зазначає, що відповідачем були виконані умови договору поставки щодо передачі позивачу спірного товару на суму 5 630 428,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було порушено прав позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, натомість мотивувальна частина рішення підлягає зміні у зв'язку з невірним визначенням судом першої інстанції особи, що організувала перевезення придбаного товару та особи самого перевізника.
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково у зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням позивача щодо помилкового визначення судом першої інстанції особи - перевізника товару, однак не погоджується з позицією скаржника про необхідність встановлення фактичних обставин щодо кінцевого перевізника спірного товару, як про це просить апелянт, адже це не є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Дослідивши матеріали, наявні у справі, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, однак вказане порушення не призвело до прийняття незаконного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в його мотивувальній частині.
Оскільки даний спір виник не з вини відповідача, а тому згідно із ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 року у справі № 925/1183/18 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 року у справі № 925/1183/18 змінити в його мотивувальній частині.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 року у справі № 925/1183/18 залишити без змін.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи № 925/1183/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.07.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко