вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" липня 2019 р. Справа№ 910/4300/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Тищенко А.І.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - Меркулова К.О., адвокат, ордер №749082 від 12.07.2019,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/4300/19 (суддя Привалов А.І., повний текст складено - 06.06.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» про стягнення 666 178,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №02.17.64/11 від 03.05.2018 в частині оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 486 233,26 грн., за прострочення сплати якої нараховано пеню в розмірі 129 439,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 36 564,74 грн. та 3% річних в розмірі 13 941,41 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/4300/19 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» основний борг в сумі 486 233,26 грн., 129 439,49 грн. пені, 13 941,41 грн. 3% річних, 36 564,74 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 9 992,68 грн.
Так, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за виконані роботи загалом у розмірі 486 233,26 грн., тому за висновком суду позовна вимога про стягнення зазначеного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Крім того, враховуючи прострочення виконання зобов'язання та з огляду на вірно складений розрахунок позивача, вимоги про стягнення пені, штрафу та 3% річних теж підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 в частині стягнення боргу в сумі 486 233,26 грн. та закрити в цій частині провадження по справі.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що дійсно станом на день звернення з даним позовом до суду заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» перед товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» за договором підряду №02.17.64/11 від 03.05.2018 складала 486 233,26 грн. Разом з тим, за твердженнями скаржника, 15.04.2019 відповідачем було сплачено заборгованість в зазначеній сумі у повному обсязі, на підтвердження чого, до скарги додано платіжне доручення №337 від 15.04.2019 на суму 486 233,26 грн. При цьому, неподання даного платіжного доручення до суду першої інстанції, апелянт пояснює об'єктивними причинами, а саме - неналежним виконанням працівниками ТОВ «БК Будівельні технології» своїх службових обов'язків. Відтак, за доводами апелянта, у зв'язку з оплатою суми боргу та відсутністю предмету спору станом на день постановлення судового рішення, дана справа в частині стягнення боргу в сумі 486 233,26 грн. підлягає закриттю.
Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Позивач правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання призначеного на 22.07.2019 був повідомлений належним чином; копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду отримана позивачем 15.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» (генеральний підрядник) 03.05.2018 було укладено договір підряду №02.17.64/11.
Відповідно до п. 1.1 договору на умовах та в порядку, визначених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати за завданням генерального підрядника у відповідності до умов цього договору роботи по влаштуванню з/б монолітних стін сходового блоку №10 між осями 13-14, М-Н на відм. -9,850, -6,100, -3,370 (Альбом 1302-1-КЗ-2.60) на об'єкті: «Будівництво соціально-громадського комплексу у складі багатофункціонального торговельного центру, паркінгу та влаштування дороги на пров. Червоноармійському, 3 (бульв. Дружби Народів, вул. Горького, вул. Миколи Грінченка та вул. Панаса Любченка) у Голосіївському районі м. Києва», та відповідно, здати генеральному підряднику у встановлений цим договором строк результати робіт, а генеральний підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору.
Склад та обсяг робіт визначений у додатку №1 до цього договору (п.1.2 договору).
За умовами п. 2.1 договору, загальна вартість робіт по договору визначається на основі затверджених сторонами кошторисів (договірних цін), що являються невід'ємними частинами цього договору. Договірна ціна може бути переглянута та уточнена сторонами по факту виконання робіт.
Згідно п. 2.3 договору, після підписання цього договору відповідач зобов'язаний здійснити на користь позивача авансовий платіж у розмірі 1 250 000,00 грн. з ПДВ.
Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання останнього акту виконаних робіт (згідно переліку обсягу робіт п.1.1) КБ-2, довідки КБ-3 та після передачі підрядником повного комплекту виконавчої документації на умовах та в порядку, передбачених цим договором (п. 2.4 договору).
Вартість робіт за погодженням сторін складає 1 966 941,60 грн. з ПДВ (договірна ціна, додаток №1 до договору).
Також, 08.06.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій узгодили виконання додаткових робіт на об'єкті, які визначені в додатковій договірній ціні, що є додатком №1 до даної угоди. Зазначений додаток №1 після підписання цієї угоди стає невід'ємною частиною договору.
У п. 2 вказаної додаткової угоди №1 до договору сторони погодили, що вартість Додаткових робіт зазначена у додатку №1 до цієї угоди та становить 237 785,47 грн. в тому числі ПДВ.
Позивач зазначає, що аванс у сумі 1 300 000,00 грн. відповідач сплатив 15.08.2018 та 29.08.2018, тобто з порушенням встановлених п. 2.3 договору строків та не в повному розмірі.
На виконання умов договору позивачем було виконано роботи загалом на суму 1 786 233,26 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом №1 та актом №2 від 29.06.2018, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, без жодних зауважень та заперечень щодо якості та обсягу робіт.
Однак, відповідач вартість виконаних робіт у сумі 486 233,26 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати, позивачем на суму боргу також нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Судом першої інстанції позов задоволено повністю.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду №02.17.64/11 від 03.05.2018 позивачем було виконано роботи на суму 1 786 233,26 грн., про що складено та підписано акти виконаних робіт №1 та №2 від 29.06.2018.
Однак, відповідач частково оплатив виконані роботи на загальну суму - 1 300 000,00 грн.
При цьому, залишилась неоплаченою вартість робіт у розмірі 486 233,26 грн.
Оскільки у відповідності до п. 2.4 договору, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 486 233,26 грн. настав 13.07.2018, а відповідачем до суду першої інстанції доказів здійснення такої оплати не надано та факт наявності боргу ним не спростовано, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 486 233,26 грн. заборгованості.
Крім того, предметом розгляду у даній справі була позовна вимога про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у даній справі в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 129 439,49 грн. пені, 13 941,41 грн. 3% річних та 36 564,74 грн. інфляційних втрат не оскаржується, в такому разі рішення місцевого суду в цій частині судом апеляційної інстанції не підлягає перегляду.
Стосовно доданого відповідачем до апеляційної скарги платіжного доручення №337 від 15.04.2019 на суму 486 233,26 грн., з призначенням платежу: «оплата за влаштування з/б монолітних стін сходового блоку №10, зг. договору №02.17.64/11 від 03.05.2018, в т. ч. ПДВ 20% 81 038,88 грн.», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зі змісту положень ч. 3 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011 вбачається, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів неможливості подання платіжного доручення №337 від 15.04.2019 до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, а також доказів, що відповідач звертався з клопотанням про долучення такого документа до суду першої інстанції.
При цьому, платіжний документ, на який посилається апелянт, датований до 06.06.2019 (дати прийняття оскаржуваного рішення) і у відповідача була об'єктивна можливість своєчасно подати його до місцевого суду.
Твердження апелянта, що неподання даного платіжного доручення до суду першої інстанції зумовлене неналежним виконанням працівниками ТОВ «БК Будівельні технології» своїх службових обов'язків, не є об'єктивною причиною в розумінні ст. 269 ГПК України.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, подане товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» платіжне доручення, як додатковий доказ у справі, колегією суддів не приймається.
За таких обставин, вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі про закриття провадження у даній справі в частині стягнення боргу в сумі 486 233,26 грн. є безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.
Разом з тим, суд звертає увагу апелянта на те, що здійснений ним платіж у сумі 486 233,26 грн. на розрахунковий рахунок позивача, може бути врахований як оплата суми заборгованості за договором підряду при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/4300/19.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду, в оскаржуваній частині, прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будівельні технології» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/4300/19 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 25.07.2019 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді А.І. Тищенко
М.А. Руденко